Міжнародний день снігового барса: зусилля громад і нові дослідження допомагають хижакам ужитися з людьми

Снігові барси мешкають у суворих горах Азії, де їм дедалі більше загрожують зміна клімату, скорочення чисельності дикої здобичі та вбивства з помсти, до яких удаються місцеві скотарі.

Сьогодні, 23 жовтня, у Міжнародний день снігового барса, згадаймо нещодавні матеріали видання Mongabay про те, як новаторські наукові підходи, збереження оселищ з урахуванням зміни клімату й охорона природи з опорою на місцеві громади допомагають цим великим котам ділити гірські простори з людьми, що живуть по сусідству.

Сусідство на гімалайських висотах

Державний облік 2025 року виявив, що в Непалі живе близько 397 снігових барсів.

Окреме дослідження, опубліковане цьогоріч, показало, що снігові барси (Panthera uncia), звичайні леопарди (Panthera pardus) і гімалайські вовки (Canis lupus chanco) спільно населяють непальську долину Лапчі. Як повідомила Ліз Кімбро з Mongabay, співіснувати їм удається здебільшого завдяки тому, що вони полюють на різні види здобичі.

Наприклад, майже половину здобичі снігових барсів становлять дикі блакитні барани (Pseudois nayaur). Керівник дослідження Нараян Прасад Коджу розповів Mongabay, що збереження популяцій таких диких копитних має вирішальне значення для того, щоб хижаки не полювали на худобу.

«Коли дикої здобичі меншає, усі три хижаки перемикаються на худобу, а це провокує вбивства з помсти й порушує рівновагу всієї системи».

Охорона природи: тривоги місцевих громад

В інтерв’ю Mongabay Родні Джексон, засновник і голова правління американської організації Snow Leopard Conservancy, заявив, що природоохоронці мають зосередитися не на підрахунку хижаків, а на нагальних потребах родин скотарів, чию худобу задирають великі коти.

«Ціну платять громади», — сказав Джексон журналістові Mongabay Абхаї Раджу Джоші. Він додав, що тривалий конфлікт між людиною та дикою природою підриває довіру місцевих громад, яким і далі нелегко жити поруч із цими хижаками.

Замість коштовного моніторингу популяцій Джексон закликав підтримати громади, зокрема запровадити відлякувачі, що вмикаються за сигналом фотопасток, удосконалити систему сповіщень про появу снігових барсів поблизу худоби та виплачувати справедливі компенсації за втрати поголів’я.

Киргизстан: простір для барсів з урахуванням зміни клімату

У центральній частині Киргизстану нещодавно створили екологічний коридор «Ак-Ілбірс» площею 800 тисяч гектарів. Він має дати орієнтовно 300 сніговим барсам простір для пристосування, поки зміна клімату видозмінює їхні високогірні оселища.

Ініціативу офіційно оформили разом із місцевими організаціями в межах проєкту Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) «Ссавці Центральної Азії та адаптація до зміни клімату». Як розповіла Ліз Кімбро з Mongabay, коридор спроєктували на основі кліматичних прогнозів до 2070 року, щоб захистити оселища, і водночас передбачили в ньому сталий випас місцевої худоби.

«Такі проєкти вселяють надію, бо можна побачити зміни як на рівні політики, так і в мисленні людей на місцях», — розповів Mongabay Мартен Гофман, молодший фахівець з управління програмами ЮНЕП.

Тим часом непальське відділення WWF за допомогою супутникового відстеження підтвердило, що снігові барси часто перетинають державні кордони й заходять до Індії та Китаю.