- Image
-
- Content
-
Джайпур: Щоб посилити охорону однієї з найменш вивчених диких кішок Індії, у середу в ландшафтному комплексі Великий Рантхамбор стартував проєкт «Каракал». Це стало початком структурованої 18-місячної роботи зі збору наукових даних про цього невловимого хижака в посушливих і напівпосушливих регіонах штату Раджастхан.
Ініціатива має на меті заповнити давні прогалини у знаннях про каракала — обережного виду, який рідко потрапляє на очі та відомий своїми вухами з китицями й безшумним пересуванням. Одночасно із запуском проєкту відбувся семінар «Збереження каракала в Раджастхані», що об'єднав дослідників, польових біологів та представників лісового господарства для оцінки наявних даних і розробки майбутніх стратегій.
Польовий біолог Дхармендра Кхандал виділив ключові середовища існування, де цей вид продовжує виживати. «В Індії є три місця, де чисельність цих тварин є значною: Кач у штаті Гуджарат, ландшафтний комплекс Великий Рантхамбор та Національний парк «Пустеля». Завдяки природоохоронним заходам очікується, що в окрузі Дхолпур цей вид також буде широко представлений. Лише за останні три місяці фотопастки зафіксували близько 70 зображень каракалів», — зазначив він.
Значну підтримку проєкту надає організація Tiger Watch, яка встановила 450 фотопасток по всьому ландшафтному комплексу Рантхамбор. Очікується, що вони нададуть надзвичайно важливу інформацію про пересування, поведінку та демографічні тенденції виду — у тих сферах, де наукових даних бракувало десятиліттями.
Експерти на семінарі зазначили, що хоча історично каракал був поширений по всій Індії, нині він виживає у фрагментованих осередках і стикається з численними загрозами. Його потайний спосіб життя ще більше ускладнює моніторинг, тому систематичні дослідження є водночас необхідними й складними.
Ідею проєкту розробив Аріджіт Банерджі, а керуватиме ним докторка Шоміта Мукерджі з Інституту дикої природи Індії — SACON. Співкерівниками стали доктор Дхармендра Кхандал з організації Tiger Watch та доктор Аян Садху, який співпрацює з Національним управлінням охорони тигрів та Інститутом дикої природи Індії.
Високопосадовці лісового господарства, зокрема доктор Дж. С. Бхардвадж та К. Ч. А. Арун Прасад, разом із польовими директорами заповідників Рантхамбор, Рамґарх-Вішдхарі, Мукундра та Саріска відвідали запуск проєкту, підкресливши інституційну підтримку. «Наукові дослідження, польовий моніторинг, участь громадськості та інституційна координація мають вирішальне значення. Очікується, що цей проєкт стане структурованою ініціативою для забезпечення майбутнього цього рідкісного хижака», — зазначив один із посадовців, присутніх на семінарі.