Вале хоче відстрілювати рись — вид на межі генетичних можливостей

Кантон Вале планує безпрецедентний для Швейцарії крок із сумнівним обґрунтуванням: уперше кантон має намір подати офіційне клопотання про регулювання чисельності рисі. Державний радник Крістоф Дарбеллі підтвердив виданню «Walliser Bote», що його департамент готує офіційне клопотання з метою отримати дозвіл на відстріл рисі вже наступної зими. Цей крок обґрунтовують зниженням чисельності популяцій козулі та серни в деяких регіонах, особливо у Верхньому Вале. Що замовчують в офіційному обґрунтуванні: звичайна рись у Швейцарії — це не стійкий вид, а генетично виснажений. І саме у Вале її десятиліттями систематично й незаконно винищували.

Вид, якому потрібна «свіжа кров»

Швейцарські рисі походять від невеликої кількості частково близькоспоріднених тварин-засновників зі словацьких Карпат, яких реінтродукували в 1970-х роках. За даними KORA, спеціалізованої установи з екології хижаків, альпійські рисі втратили 46 відсотків генетичного різноманіття порівняно зі своїми предками у Словаччині, тоді як рисі в Юрі — 30 відсотків. Наслідки вже давно не є суто теоретичними. Оскільки популяція походить лише від кількох частково споріднених тварин-засновників, генетичне різноманіття низьке, а інбридинг дедалі більше стає екзистенційною проблемою; без генетичного різноманіття рись здатна лише з труднощами пристосовуватися до мінливих умов довкілля чи нових збудників хвороб. Серед іншого, спостерігається підвищена частота серцевих шумів, які пов'язують із генетичними чинниками. Тому KORA та Інститут здоров'я риб і диких тварин (FIWI) стверджують, що популяцію в середньостроковій перспективі необхідно генетично оновити, наприклад тваринами з Карпат.

Те, що рись залишається під загрозою попри своє повернення, демонструють і новіші дослідження стану швейцарської популяції рисі. Залежно від року моніторингу, у Швейцарії живе приблизно від 300 до 360 самостійних тварин; за біологічний рік 2024/2025 KORA повідомляє про 364 самостійні рисі, з яких 246 — в Альпах, 86 — у Юрі та 32 — на північному сході Швейцарії. Рись залишається в Червоному списку й вважається видом національного пріоритету. На цьому тлі дозволити відстріл хижака, що перебуває під охороною й найбільша проблема якого — брак генетичного обміну, просто перевертає з ніг на голову будь-яку фахову логіку.

У Вале рись систематично винищували браконьєри

Кантон Вале аж ніяк не є нейтральною територією, коли йдеться про рись. Різні дослідження показують, що у Вале рисей менше, ніж можна було б очікувати з огляду на придатність території; у Нижньому Вале KORA час від часу не фіксувала жодної рисі у своєму моніторингу за допомогою фотопасток на південь від Рони. Причину з'ясувала міжнародна дослідницька група під керівництвом професора Рафаеля Арлеттаца (Бернський університет). Дослідники перевіряли, чи може низька чисельність популяції пояснюватися щільністю або розташуванням мережі фотопасток або браком здобичі, проте змогли спростувати ці гіпотези, тож залишилася єдина — гіпотеза браконьєрства. Рецензоване дослідження, опубліковане 2021 року в журналі «Frontiers in Conservation Science», задокументувало мережу з 17 петельних пасток на закруті Рони — у єдиному коридорі міграції рисі до Вале; деякі пастки на момент виявлення були ще робочими.

Юридичний бік справи гнітючий. У Вале від першої заяви до першого засудження мисливця за браконьєрство щодо рисі минуло 20 років, і розкрити справу вдалося лише завдяки роботі Бернського університету. Один мисливець заявив, що вже вбив десятьох рисей пастками; засудження вдалося домогтися лише після того, як на знайдених пастках вдалося виявити сліди його ДНК. Для рисі незаконний відстріл є другою за поширеністю причиною смерті, за даними WWF Швейцарії.

Хто відповідальний за скорочення чисельності?

Природоохоронна спільнота однозначно заперечує офіційну версію. Депутат кантонального парламенту від Зелених і керівний директор Pro Natura Жеремі Савйоз подав термінову інтерпеляцію; з погляду природоохоронців, квота на відстріл не має наукового обґрунтування, рись залишається в Червоному списку й виконує важливу функцію, не даючи дичині засиджуватися на місці й тим самим запобігаючи шкоді від обгризання в лісі. Pro Natura також вказує, що у Вале щороку відстрілюють близько 1000 козуль, і вважає недоведеним, що саме рись відповідальна за скорочення чисельності диких тварин. Інакше кажучи: найбільший винищувач козуль у Вале — не рись, а саме аматорське полювання. А те, що той самий державний радник, який особисто належить до середовища мисливців-аматорів, тепер бере на приціл хижака під охороною як конкурента, породжує запитання про те, де насправді лежать його інтереси.

Високі юридичні бар'єри

Шлях до відстрілу вузький. Рись захищена значно сильніше, ніж вовк; регулювання було б можливим лише в разі, якби кантон зміг науково довести, що мисливському праву завдано серйозної шкоди, та й то відстріл був би дозволений лише у короткому зимовому вікні з 16 січня до 28 лютого. Урешті-решт рішення щодо клопотання ухвалює Федеральне відомство довкілля. І саме цей науковий доказ, імовірно, виявиться непростим, доки залишається невирішеним ключове питання: як може кантон заявляти про «надто високий» тиск рисі, якщо її популяцію доказово штучно тримали на низькому рівні через браконьєрство, а її тварини дедалі більше потерпають від наслідків інбридингу?