Як дані застосунку Strava розкрили таємні звички каліфорнійських пум

Нове дослідження, опубліковане в журналі Current Biology, використало GPS-дані туристів і велосипедистів зі Strava, щоб простежити, як пуми реагують на активний відпочинок людей у горах Санта-Крус у Каліфорнії. Воно подарувало одні з найдетальніших поведінкових даних, які будь-коли вдавалося зібрати про цей вид. Дослідники з Каліфорнійського університету в Санта-Крусі стежили за 36 вільними пумами за допомогою GPS-нашийників високої роздільної здатності з 2018 до 2023 року й зіставляли пересування тварин із рекреаційною активністю, зафіксованою через Strava Metro — програму обміну даними платформи, якою користуються державні установи для вивчення мобільності людей. Оскільки користувачі Strava безперервно фіксують своє місцеперебування під час піших прогулянок, пробіжок і велозаїздів, застосунок дав дослідникам погодинну картину того, скільки людей рухалося ландшафтом будь-якої миті, з точністю до кожної стежки.

Перевіривши 109 різних комбінацій просторових і часових масштабів, дослідники з'ясували, що найсильніше пуми реагували на довготривалі ковзні середні погодинного використання стежок у радіусі 30 метрів від свого місцеперебування. Це означає, що коти не просто реагували на туристів у конкретний момент, а передбачали присутність людей на основі закономірностей, що складалися впродовж цілого року. Тварини також рухалися швидше й прямолінійніше через ділянки з великою кількістю стежок, що свідчить про їхнє ставлення до рекреаційних коридорів радше як до території, яку слід перетнути, ніж до місць, де варто затриматися. Уночі, коли користування стежками спадало, пуми послаблювали поведінку уникання, демонструючи те, що дослідники назвали високим ступенем поведінкової пластичності. Не всі пуми реагували однаково. Окремі тварини, що постійно зазнавали високого рівня рекреаційної активності, з часом виявляли слабшу реакцію уникання, яку дослідники витлумачили як форму звикання, що, ймовірно, допомагає котам якнайповніше використовувати придатне середовище в роздробленому ландшафті.

Пуми в Каліфорнії

Чи не найцікавіший результат ставить під сумнів поширене припущення в управлінні дикою природою. Дослідження виявило, що толерантніші до людей пуми не частіше потрапляли в конфліктні ситуації. Натомість найсильнішим провісником конфлікту поблизу стежок виявилася просто концентрація людської активності. Більше туристів і велосипедистів на певній ділянці означало вищий ризик конфлікту незалежно від поведінки окремої пуми. Дослідники дійшли висновку, що стратегії управління, спрямовані на зменшення перетину людей із дикою природою — як-от запровадження нічного закриття стежок або обмеження доступу до віддалених куточків у ключових зонах, — імовірно, дієвіші, ніж переслідування окремих тварин, яких сприймають як надто звиклих до людей.