- Image
-
- Content
-
Заклик міністра лісового господарства Ешвара Кхандре обговорити контроль народжуваності диких тварин вивів на перший план питання регулювання їхньої чисельності.
Високопосадовець зазначив, що, хоча імуноконтрацепція пройшла випробування та довела свою ефективність як гуманний метод, дія якого є зворотною протягом трьох років, заборона Верховного Суду ускладнила запуск пілотного проєкту.
Імуноконтрацепція передбачає введення самкам слонів за допомогою дротиків спеціальної вакцини. Вона спонукає імунну систему тварин виробляти антитіла, які запобігають заплідненню протягом трьох років. Водночас результати деяких досліджень свідчать, що тривале (понад три роки) та багаторазове застосування препарату може призвести до незворотної втрати фертильності, тому цей метод потребуватиме надійного етичного обґрунтування.
Інший посадовець наголосив, що навіть після отримання дозволів на всіх рівнях імуноконтрацепцію не застосовуватимуть як масовий захід.
«Спершу буде проведено наукове дослідження для визначення цільових особин. Найімовірнішими кандидатами є слони в регіоні Гассан-Чіккамаґалуру, які мешкають на кавових плантаціях і не заходять до лісів. Проте навіть там ми діятимемо вкрай обережно», — додав він.
За словами джерел, це питання обговорювали на нещодавньому засіданні Постійного комітету Національної ради з питань дикої природи. Комітет вирішив поінформувати суд про зміни в ареалах слонів у Індії.
Стерилізація леопардів
У Карнатаці департамент охорони дикої природи також обговорив ідею стерилізації леопардів, які опиняються в епіцентрі конфліктних ситуацій із людьми. «Щороку близько 150–200 леопардів рятують із зон конфліктів. Якщо ми не почнемо їх стерилізувати, найближчими роками проблема може вийти з-під контролю», — зазначив посадовець. Він додав, що будь-які кроки в цьому напрямі потребують відповідних дозволів від Міністерства охорони довкілля, лісів та зміни клімату, для чого, своєю чергою, необхідне наукове обґрунтування стерилізації.
