- Image
-
- Content
-
За словами експертів, намір влади індійського штату Махараштра перенести леопарда (Panthera pardus) з Додатка I до Додатка II Закону про охорону дикої природи 1972 року (WLPA) створює небезпечний прецедент у сфері збереження видів. Це сталося після того, як уряд штату вирішив передати 50 леопардів центру «Вантара» (Vantara), що належить компанії Reliance і розташований у місті Джамнаґар, штат Гуджарат.
12 березня міністр лісового господарства штату Махараштра Ґанеш Наїк під час виступу в Законодавчій асамблеї штату оголосив, що уряд штату дав згоду на зміну охоронного статусу цього виду великих котячих.
Офіційно цей крок нібито покликаний розв'язати проблему конфліктів між людьми й леопардами в Махараштрі.
Види, внесені до Додатка I Закону про охорону дикої природи, мають найвищий рівень захисту, що передбачає сувору заборону полювання та комерційної торгівлі. Натомість за злочини щодо видів, внесених до Додатка II, передбачено значно м'якші покарання.
Ґанеш Наїк зазначив, що уряд штату вже звернувся за відповідним дозволом до Міністерства довкілля, лісів і зміни клімату Індії (MoEFCC), щоб офіційно затвердити ці зміни.
Пракріті Шрівастава, колишня головна охоронниця лісів штату Керала, заявила, що у 2022 році до Закону про охорону дикої природи внесли поправки, однією з цілей яких було сприяння діяльності центру «Вантара». «„Вантара“ скористалася цим і створила величезний звіринець, законність якого викликає сумніви, особливо з огляду на те, що звіт Спеціальної слідчої групи (SIT), підготовлений для Верховного суду, так і не оприлюднили», — наголосила вона.
У коментарі для видання Down To Earth (DTE) Шрівастава зазначила, що департамент лісового господарства штату Махараштра вкотре ухиляється від відповідальності, передаючи відловлених леопардів до звіринця «Вантара». «Це приголомшлива капітуляція й поступка впливовому промисловцю. Такі дії підривають систему охорони природи в країні та є ще одним великим кроком до приватизації наших лісів і дикої фауни», — додала експертка.
Колишня посадовиця лісового відомства припустила, що пропозиція департаменту лісового господарства Махараштри перенести леопарда до Додатка II схожа на спільну стратегію уряду штату й центральної влади: штат вносить пропозицію, а Національна рада з охорони дикої природи (NBWL) або центральний уряд її схвалює. Це послаблює правові гарантії охорони леопардів. «Залишається лише чекати, яке рішення ухвалить центральна влада», — зауважила вона.
«Надзвичайно тривожно спостерігати, як у різних штатах лунають пропозиції щодо послаблення правового захисту дикої природи. Нещодавно подібне сталося в Кералі, де влада штату намагалася внести зміни до Закону про охорону дикої природи без схвалення NBWL, порушуючи його положення», — сказала Шрівастава. Вона також риторично запитала: якщо департамент лісового господарства та його посадовці самі ініціюють послаблення системи захисту природних багатств країни, то на що залишається сподіватися?
Дебадітьйо Сінха, природоохоронець і керівник напряму з питань клімату й екосистем у Центрі правової політики Vidhi, у коментарі для DTE пояснив, що рішення уряду штату про перенесення леопарда до Додатка II має переважно символічне значення. «Згідно із Законом про охорону дикої природи 1972 року, леопард уже перебуває в Додатку I. Оскільки це федеральний закон, зміна статусу виду вимагає, щоб парламент Індії офіційно вніс зміни до закону. Для цього Міністерство довкілля має опублікувати проєкт закону, винести його на громадське обговорення, а потім подати на розгляд обох палат парламенту», — зазначив він.
Сінха додав, що доки ця процедура не завершиться, заяви уряду будь-якого штату не змінюють юридичного статусу виду. «Закон уже передбачає механізми поводження з дикими тваринами, зокрема їхній відлов за певних обставин. У цьому розумінні подібні заяви частіше слугують політичним сигналом, покликаним заспокоїти громадськість, а не інструментом негайних правових змін», — підсумував експерт.
