Індійський проєкт «Гепард» має припинити ввезення великих кішок, заявляють науковці

Дев’ятьох диких африканських гепардів у саванах Ботсвани знерухомили транквілізаторами, кілька тижнів їх утримували на карантині, а минулого тижня десятигодинним рейсом Військово-повітряних сил Індії їх доправили через Індійський океан до міста Гваліора. Звідти великих кішок гелікоптерами перевезли до просторих карантинних вольєрів у Національному парку Куно в штаті Мадх'я-Прадеш.

Це стало частиною суперечливого багатомільйонного проєкту «Гепард» (Project Cheetah), який у 2022 році започаткував прем’єр-міністр Нарендра Моді — у свій день народження — 17 вересня. Метою було інтродукувати африканських гепардів в Індію (азійських гепардів остаточно винищили мисливці в країні ще 1952 року), щоб сприяти всесвітньому збереженню цих великих кішок і відновити популяцію гепардів у межах їхнього історичного ареалу.

«Тут гепард слугуватиме флагманським видом для збереження не лише власної кормової бази, а й інших видів, притаманних луговим і напівпосушливим екосистемам, що перебувають під загрозою зникнення (таких, як індійська дрохва та індійський вовк)», — заявили в Національному управлінні з охорони тигрів. Програма також має на меті розширити можливості заробітку місцевих громад завдяки розвитку екотуризму.

Разом із цією партією в Індії тепер налічується 53 гепарди: 33 — дитинчата, народжені вже тут; 20 — дорослі особини, привезені з Намібії 2022-го та з Південної Африки 2023-го; ще дев’ятеро — з Ботсвани. Дев’ятого березня гепардиця Джвала народила п’ятеро гепарденят — це її третій виводок за три роки. Минулого тижня Гаміні, гепардиця з Південної Африки, народила четверо малят у Національному парку Куно — цю подію зустріли схвальними оплесками.

«Індія впевнено прямує до створення самовідтворної метапопуляції чисельністю 60–70 гепардів на площі 17 000 км² до 2032 року, а Заповідник дикої природи Ганді-Сагар готовий до наступного етапу», — йшлося в урядовому прес-релізі минулого грудня. За даними Лісового департаменту штату Мадх'я-Прадеш, 14 гепардів уже випустили з просторих вольєрів, і тепер вони вільно пересуваються територією Куно.

Науковці наголошують, що слід негайно припинити подальше ввезення диких африканських гепардів через катастрофічну нестачу придатних середовищ існування та здобичі, а також з інших соціально-економічних причин. Зоолог і генеральний директор фонду «Metastring» Раві Челлам зазначив, що проєкт інтродукції гепардів занадто зосередився на розведенні тварин у неволі, що, за його словами, взагалі не передбачено Планом дій щодо гепардів (Cheetah Action Plan). За словами доктора Челлама, «абсурдно» те, що народження гепардів, які по суті виведені в неволі, проголошується ознакою успіху проєкту. Він додав, що екологічна місткість Національного парку Куно площею 748,76 км² у найкращому разі становить щонайбільше десять дорослих гепардів. Проте з кожним виводком, народженим у неволі, їхня кількість лише зростатиме.

«Наразі Індія не має достатніх площ, придатних для розміщення популяції диких гепардів, що вільно пересуваються, з огляду на якість середовища, передусім наявність здобичі та його зв’язок з іншими придатними територіями», — стверджує доктор Челлам. «Завозити диких гепардів із африканських країн, щоб переважно утримувати їх у тій чи іншій формі тривалої неволі в Індії, немає жодного сенсу, — додав він. — Особливо з таких країн, як Ботсвана, де популяція диких гепардів скорочується».

«Спершу слід відновити широкі луки, а вже потім розглядати реінтродукцію гепардів і відповідної здобичі. Гепарди не зможуть самі створити для себе середовище існування», — наголосив доктор Рай, еколог.

Доля африканських гепардів в Індії виявилася не надто райдужною: наразі в Куно загинули дев’ять завезених великих кішок і 12 дитинчат, народжених в Індії. Удай помер від гострої серцевої недостатності. Самку Дакшу роздер самець гепарда у великому вольєрі, коли доглядачі намагалися їх спарувати. Теджас, найімовірніше, загинув у сутичці з іншим гепардом. Сурадж і Дхарті померли від дерматиту, що ускладнився міазом та септицемією. Паван або потонув, або його отруїли. Набха загинула від переломів, імовірно, отриманих під час полювання у великих вольєрах.

Й. В. Джала, колишній декан Інституту дикої природи Індії та розробник проєкту з інтродукції гепардів, каже, що з оптимізмом оцінює розмноження гепардів і зростання їхньої чисельності. «Також добре, що гепардів завезли з Ботсвани, а не з Кенії, оскільки вони належать до одного підвиду; таким чином ми не поставили під загрозу наш глобальний внесок у збереження виду», — розповів він виданню The Hindu. «Тепер нам потрібно убезпечити та відновити середовища існування в інших природоохоронних зонах штату шляхом стимульованого добровільного переселення жителів і вибіркового огородження окремих ділянок меж цих парків».

Головний інспектор з охорони дикої природи штату Мадх'я-Прадеш Субхаранджан Сен зазначив, що поповнення популяції аксісів (плямистих оленів) з територій із високою щільністю є стандартною практикою управління в кількох природоохоронних зонах із низькою щільністю здобичі, де блукають великі кішки. Він додав, що в Куно також є два вольєри для розведення аксісів, щоб допомогти збільшити кількість здобичі в межах ареалу гепардів: «На територіях відселених сіл ми прагнемо підтримувати старі сільськогосподарські угіддя як луки».

Від самого початку ідею інтродукції гепардів просувала природоохоронна еліта, зокрема колишні принци, які стали або чиновниками, або захисниками природи. «Це люди, які знехтували думкою місцевих жителів, їхнім розумінням та історією зміни ландшафтів», — підкреслив доктор Рай, додавши: «Коли левів не випустили з Гуджарату, уряд вирішив натомість завезти гепардів».