Хибність законопроєкту Каліфорнії: відганяння пум собаками не розв'язуватиме конфліктів

Загибель 21-річного Тайлена Брукса від нападу пуми в окрузі Ель-Дорадо у березні 2024 року стала жахливою трагедією. Смерть Брукса свідчить про необхідність виваженої й комплексної політики на рівні штату для забезпечення громадської безпеки й сприяння співіснуванню людей із дикою природою.

Однак новий законопроєкт, поданий сенаторкою Марі Альварадо-Ґіль (республіканкою від Модесто), не забезпечить цього. Запропонований нею законопроєкт №818 Сенату Каліфорнії (SB 818) дозволить використовувати мисливських собак в окрузі Ель-Дорадо для відстеження пум, яких вважатимуть потенційно небезпечними. Собаки заганятимуть їх на дерева, скелі чи в інші місця, де хижаки опиняться в пастці.

Думка

Варто зазначити, що все це наразі незаконно. Є також вагомі причини для подальшої заборони відганяння пум собаками.

Переслідування пум за допомогою собак не запобігатиме конфліктам із цими тваринами. Фактично, у 2024 році дослідники Департаменту рибного господарства та дикої природи Каліфорнії зазначили, що «покращення стандартів утримання домашніх тварин й дрібної копитної худоби на територіях поширення великих хижаків може бути найефективнішим способом зменшення конфліктів між людьми й хижаками як у Каліфорнії, так і в інших регіонах».

Ба більше, проаналізувавши дані за 20 років у Каліфорнії, вони визнали, що «не знайшли доказів того, що відлякування за допомогою собак є ефективним методом витіснення пум із місць конфлікту».

Загалом імовірність нападу пуми є надзвичайно низькою: за період від 1924 до 2018 року зафіксовано 11 смертельних випадків. Хоча не можна нехтувати ризиком для людей, так само не варто ігнорувати наукові дані й нашу відповідальність за їхню оцінку. Відганяння пум собаками не запобігатиме конфліктам і не зменшуватиме їхньої гостроти.

Дослідники Департаменту рибного господарства та дикої природи Каліфорнії виявили, що навіть «регулярний відстріл пум, які ставали причиною конфліктів, імовірно, збільшує ризик конфлікту в наступному році». Відганяння пум не зменшує ризику їхніх нападів на людей чи худобу. Натомість відстріл дорослих територіальних самців призводить до появи кількох молодих самців, які менш досвідчені в полюванні. Це призводить до більшої кількості конфліктів із людьми та худобою, як зазначають автори іншого дослідження: «Конфлікти між пумами й людьми безпосередньо пов'язані з трофейним полюванням».

Хоча випадки нападів пум на худобу рідкісні й стосуються близько 0,03 % поголів'я великої рогатої худоби в країні, дослідження показують, що такі конфліктні ситуації загострюються внаслідок відганяння пум, а не зменшуються.

Пуми відіграють важливу роль у наших екосистемах. Дослідники виявили, що вони регулюють популяції оленів і вапіті, запобігаючи в такий спосіб надмірному випасанню. Це сприяє відновленню тополь, ситників, рогозу та польових квітів, а також популяцій земноводних, ящірок і метеликів. Здобич пум стає поживою для інших видів, зокрема барибалів, вовків, жуків і орлів.

Пуми також полюють на хворих оленів і вапіті дуже ефективно, зменшуючи поширення хронічного виснажливого захворювання (ХВЗ). Оскільки ця хвороба вражає популяції оленів і вапіті надзвичайно інтенсивно, недоцільно усувати один із найефективніших природних регуляторів.

Виборці Каліфорнії розуміли це та багато іншого, коли ухвалили законодавчу ініціативу №117, що поклала край трофейному полюванню на пум у штаті. Виборці підтвердили цю позицію на голосуванні 1996 року, проголосувавши за скасування цього закону.

Законопроєкт SB 818 може завдати більше шкоди, ніж користі, і його ухвалення було б помилкою.

Дженні Берґ — директорка каліфорнійського відділення Гуманного товариства Сполучених Штатів (The Humane Society of the United States).