Завдяки GPS-даним 99 ягуарів науковці склали карту можливих коридорів від Мексики до Аргентини

Дослідження під керівництвом природоохоронця з Товариства охорони дикої природи свідчить, що деякі історично важливі зв’язки між популяціями ягуарів, можливо, вже втрачено.

Нове дослідження нанесло на карту ті райони обох Америк, які з найбільшою ймовірністю дають ягуарам змогу переміщуватися між популяціями. Для аналізу використали понад 134 тисячі GPS-локацій 99 дорослих ягуарів із п’яти країн.

За даними Товариства охорони дикої природи (WCS), отримані результати можуть слугувати орієнтиром для урядів, природоохоронних організацій, корінних народів, місцевих громад і землекористувачів, які працюють над збереженням екологічної зв’язності. Як оголосило товариство 15 жовтня, дослідження, опубліковане в журналі Ecosphere, провела міжнародна група науковців на чолі з природоохоронцем WCS Гаршадом Карандікаром.

У WCS зазначають, що це перша оцінка зв’язності популяцій ягуарів у межах усього ареалу виду, яка ґрунтується на реальних даних про пересування тварин, а не лише на думці експертів. Науковці виявили коридори, що з’єднують популяції від Мексики до Аргентини, і деякі з них раніше не були відомі.

Один із найважливіших коридорів тягнеться від північної Болівії через Пантанал і території вздовж річки Парагвай до Парагваю та північної Аргентини. Дослідники також указують на нові можливі зв’язки в окремих частинах Центральної Америки та позначають ділянки, де запропоновані раніше коридори можуть уже не відповідати реаліям на місцевості.

За останнє століття ягуари зникли більш ніж із половини свого історичного ареалу. У WCS пояснюють це втратою та фрагментацією середовищ існування, розбудовою інфраструктури й конфліктами з людьми. Люк Гантер, виконавчий директор програми WCS з охорони великих котів, наголосив, що популяції ягуарів, відрізані одна від одної, опиняються в ізоляції й ризик скорочення їхньої чисельності зростає.

Еллісон Девлін, директорка програми Panthera з охорони ягуарів, зазначила, що дослідження підкреслює важливість Двонаціонального коридору в Гондурасі та Гватемалі, а також коридору Амазонія — Пантанал у Бразилії. Крім того, за її словами, робота вказує на ділянки, які потребують перевірки на місцевості й пильнішої уваги природоохоронців, зокрема на колумбійський коридор A2O.

Як зауважують автори, чимало коридорів пролягає поза межами природоохоронних територій, тож для їхнього збереження знадобляться стале планування землекористування, відновлення екосистем та інші ефективні природоохоронні заходи на основі територій. На думку дослідників, нововиявлені коридори слід розглядати як природоохоронні пріоритети, однак їх ще потрібно підтвердити під час додаткових польових робіт — за допомогою фотопасток, генетичних аналізів, обстежень ДНК із довкілля та місцевих екологічних знань.