- Image
-
- Content
-
Це частина масштабного проєкту з відновлення популяції вартістю 30 мільйонів доларів.
У Казахстані в дику природу повертають тигрів, які зникли звідси ще в середині XX століття. Такого ще не робила жодна держава у світі: Казахстан став першим, хто наважився відновити популяцію цих хижаків практично з нуля.
Колись на цих землях мешкав особливий підвид – каспійський тигр. Він був другим за розміром після сибірського і полював на величезних територіях: від Туреччини, Іраку та Кавказу до Казахстану, Афганістану та західного Китаю. Вважається, що саме цих тигрів у давнину привозили римляни для боїв на аренах. Але каспійський тигр не витримав сусідства з людиною – останнього з них убили в Казахстані в 1948 році, пише Interia Zielona.
Повернути цей підвид уже неможливо – його просто більше не існує. Тому казахстанські вчені вирішили піти іншим шляхом і обрали для відновлення популяції сибірського (амурського) тигра – найближчого генетичного родича вимерлого побратима.
Щоправда, відмінності між ними все ж є: амурські тигри набагато більші (найбільші особини досягають 300 кг, а рекордсмен важив аж 384 кг), тоді як каспійські рідко перевищували 250 кг. До того ж сибірські хижаки краще переносять суворі морози.
Але попри це саме вони стали головною надією на повернення великих котів до Центральної Азії.
Тигрів випускають у заповіднику Іле-Балхаш
Казахстан тривалий час готував відповідне середовище заповідника Іле-Балхаш для тигрів. План передбачав масштабну акцію з висадки дерев, серед яких тигри зможуть полювати, а також розселення там куланів, коней Пржевальського та бухарських оленів – підвиду, що вже вимер у цій частині Центральної Азії.
З 2021 року було висаджено 50 тисяч саджанців, а дерева виросли майже до трьох метрів. Це той момент, коли хижаки могли повернутися. У серпні було випущено першу самку – тигрицю Уміт, що означає "Надія". Вона швидко зайняла територію й почала полювати. Несподіванкою стало те, на кого – однією з її перших жертв став вовк. Тигриця вбила його й з’їла.
Це одне з доказів того, який величезний вплив тигр чинить на середовище, в якому живе. Невідомо, чому вовк став його мішенню, але найімовірніше, що досі саме вовки були в цій частині Казахстану хижаками-вершинами харчового ланцюга. Тепер уже ні, і цей убитий звір переконався в цьому на власному гіркому досвіді.
Тепер сама присутність тигрів змусить вовків поводитися інакше, а в результаті й усі інші тварини почнуть поводитися по-іншому. Подібні залежності існують і в Індії, і в Сибіру.
Кілька днів тому до тигриці приєднався перший самець на ім’я Амур. Тигри не утворюють постійних пар, об’єднуються лише на період спарювання, а потім самка сама виховує кошенят. Обидва дорослі тигри повинні розділити мисливську територію й провести шлюбний період – на це розраховують натуралісти.
Тигри можуть становити загрозу для людей і стад
Ситуація, в якій на території Казахстану вперше за 80 років знову з’явилися тигри, є новою не лише для вовків та всіх тварин околиць. Вона нова й для людей, які не знають, як поводитися в присутності таких великих хижаків.
Це потенційно може призвести до конфліктів, з якими ми стикаємося в багатьох інших регіонах світу, де фігурують не лише тигри, а й вовки, ведмеді та інші хижаки, яких люди не знають.
Тому Казахстан створив мобільні антиконфліктні групи, до складу яких входять люди, навчені поведінці тигрів. Вони повинні реагувати в режимі реального часу та запобігати інцидентам між тиграми та людьми або домашньою худобою.
Крім того, автоматичні текстові повідомлення сповіщатимуть мешканців, коли тигр наблизиться до села чи господарства на відстань 5 кілометрів.
"Наша головна мета – не просто повернення цих хижаків у їхній історичний ареал, а створення стабільної популяції, здатної самостійно жити й розмножуватися в дикій природі", – зазначив Алібек Куланбаєв, міністр екології та природних ресурсів Казахстану. Він додав, що тварини оснащені нашийниками із супутниковими передавачами, завдяки чому можна відстежувати їхні пересування.
Справа в тому, що території навколо заповідника з тиграми населяють люди, які, як і раніше, займаються скотарством та розведенням великої рогатої худоби, овець або кіз.
Хижаки можуть становити загрозу для цих тварин. Теоретично в заповіднику має жити достатньо багато бухарських оленів, джейранів і куланів, а також кабанів, щоб тиграм було на кого полювати, але нічого не можна виключати.
У 2027 році в заповіднику мають бути випущені ще два тигри. У підсумку їх тут має бути 50. Проєкт охорони тигрів вартістю 30 мільйонів доларів фінансується Всесвітнім фондом природи (WWF), Програмою розвитку Організації Об’єднаних Націй (UNDP) та урядом Казахстану.
