- Image
-
- Content
-
Кілька місяців тому доля закинула мене до Патагонії — на вельми нетиповий б’юті-захід від Parfums Christian Dior. Цього разу йшлося не про те, щоб записувати за парфумером чи спостерігати, як збирають сировину для засобів догляду за шкірою, і навіть не про драматичні краєвиди, що так і просяться в дописи для соцмереж. Мене привели туди пуми — розповіді про них і шанс побачити цих хижаків у дикій природі якраз перед тим, як настала зима й випав сніг. А якщо точніше, мета була така: на власні очі побачити, як охороняють пум, і дізнатися про партнерство Dior Sauvage — світового лідера продажів серед ароматів — зі Всесвітнім фондом природи (WWF), покликане підтримати цю справу.
І це не скороминущий роман, що зав’язався одним свайпом праворуч у застосунку для знайомств, а змістовна співпраця. Dior підтримує WWF із 2023 року, а нещодавно продовжив партнерство ще на три роки. «Індустрія краси влаштована не так, як мода, — каже Сесіль Лошар, глобальна директорка зі сталого розвитку Parfums Christian Dior. — Тут не буває так, щоб під кожну колекцію шукати нового партнера. Розробка продукту триває в середньому три роки, і з WWF було так само: який вид буде правильним [для підтримки], що ми робитимемо, як донесемо це до публіки? І це не просто чергове партнерство з неприбутковою організацією, а частина комплексного підходу, мета якого — зробити Sauvage прапороносцем зобов’язань Dior [щодо захисту довкілля та сталого розвитку]».
Чому саме пума? Що ж, у всесвіті Sauvage завжди відчувалася певна енергетика великих котів. Коли 1966 року з’явився оригінальний Eau Sauvage, його обличчям ненадовго став Ален Делон, а згодом аромат представляли ілюстрації Рене Грюо, на яких часто красувалися звабливі леопарди. А якщо вдатися до поетичних порівнянь, знайдеться й інший зв’язок: пума — тварина потайна, про її присутність часто дізнаєшся раніше, ніж устигаєш її побачити. Так само й аромат сповіщає про наближення людини, яка ним користується, задовго до того, як вона нечутною ходою хижака з’явиться в полі зору.
Утім, за словами Лошар, усе це не має жодного стосунку до нинішнього проєкту: хоча вона й бачить, що одне перегукується з іншим, «це вийшло ненавмисно». Ідеться радше про всесвіт Sauvage: поклик дикої природи й безкраї простори лежать у основі як задуму аромату, так і його рекламної комунікації. Зрештою, нинішнє гасло звучить так: «У дикій природі все завжди перед тобою». У Parfums Christian Dior прагнули завдяки Sauvage зробити реальний внесок і підтримати збереження виду, що перебуває під загрозою. Раніше Лошар працювала у WWF заступницею директора з корпоративних партнерств і запровадила там посаду директора з філантропії, але, за її словами, у ті часи укласти угоду з брендом класу люкс про захист якогось виду диких тварин було неможливо. Тепер вона сама втілює цю ідею в життя.
Як каже Лошар, такий проєкт — це «великий якісний стрибок не лише для Dior, а й для всієї галузі». При цьому в Dior дбали про те, щоб не нав’язувати своїх умов. «Ми запитали, кого обрали б вони самі, — розповідає вона. — Який вид уразливий або перебуває під загрозою зникнення?» Спільні природоохоронні проєкти почалися з рисі у Франції, потім настала черга ягуара в Мексиці та США, а згодом — пуми в Чилі. «Часом буває непросто знайти тему, яка відповідала б і структурним, і творчим завданням, а тут усе збіглося ідеально», — додає Лошар. Цей поклик дикої природи спрацював у всіх сенсах: пума вже з’являється в рекламних кампаніях Sauvage, а перед WWF відкрилася нова аудиторія.
Турбота про такого верховного хижака, як пума, запускає ланцюгову реакцію, яка позначається й на інших диких тваринах. «Пума відіграє унікальну екологічну роль, — пояснює Ліліана Ортіс Толгейсен, менеджерка зі стратегії, науки та інновацій чилійського відділення WWF. — Будь-якій екосистемі потрібен верховний хижак, і тут, в Америці та Латинській Америці, пума належить до найважливіших із них. Ми мусимо оберігати пум, адже їхню роль нічим не замінити». Пума — так званий вид-парасолька. Як уточнює Лошар, це означає, що, зберігаючи цих хижаків, ми «водночас інвестуємо в збереження сотень інших видів — це концепція з царини біології та біорізноманіття». Пуми — важлива ланка в регулюванні поведінки та чисельності травоїдних, а це, своєю чергою, сприяє розвитку рослинності.
Одне з ключових завдань партнерства — допомагати зберігати зв’язність середовищ існування. Пума — один із найпоширеніших наземних ссавців обох Америк: її ареал простягається від Канади аж до півдня Чилі. Тож важливо, щоб тварина могла вільно пересуватися, зокрема між природоохоронними територіями, а для цього іноді доводиться будувати спеціальні тунелі й мости. Крім того, впроваджують просвітницькі програми, щоб зменшити кількість конфліктів із тваринниками, адже пуми часом полюють на їхню худобу. (У Чилі полювати на пум чи вбивати їх заборонено законом, хоча в разі самооборони стріляти в них можна.) Один із варіантів — дати фермерам собаку-охоронця, спеціально навченого захищати овець (не плутати з пастушим собакою). Не менш важливо краще інформувати людей про практичні способи захисту, як-от міцніші огорожі та відлякувальні засоби. До того ж парфумерний дім профінансував спеціальні GPS-нашийники, що від’єднуються самостійно, а також фотопастки — усе це дає змогу відстежувати пересування великих котів, не турбуючи їх. «Пума чудово пристосовується: вона живе попри всі ці загрози й поки що непогано дає собі раду. Але досить одного зрушення — і все може змінитися», — каже Ортіс. Нині в Чилі пума має статус виду, близького до загрозливого стану, тож важливо постійно стежити за популяцією.
Цей проєкт — лише частина екологічних зобов’язань, які взяв на себе бренд: від ароматів у флаконах із можливістю повторного наповнення до розвитку регенеративного землеробства разом із постачальниками. Усе це важливо, проте, не кривитиму душею, слухати про спільну роботу двох таких гігантів було особливо хвилююче, коли просто в мене на очах серед чагарників Національного парку Торрес-дель-Пайне бавилася зі своїми пуменятами мама-пума. Попереду ще довгий шлях, але, як підсумовує Лошар, «ми — лідер індустрії краси у своєму секторі, тож маємо задавати темп».