Канадську рись Ріплі врятували від жахливих умов утримання

Самиці канадської рисі на ім’я Ріплі було близько двох років, коли вона потрапила до притулку. Кілька місяців тому нам зателефонували інспектори Товариства захисту тварин щодо масштабної справи в Міннесоті. Ішлося про заводчика, який не мав жодних дозволів, порушував закони округу й штату та тримав 80 племінних тварин у маленьких брудних клітках, що стояли рядами. Серед цих 80 тварин були руді й канадські рисі, вовки, лисиці та інші дикі звірі. Якби дійшло до конфіскації, усім їм знадобився б постійний дім. Уже з першого дзвінка ми пообіцяли забрати з господарства всіх дев’ятьох рудих рисей і двох канадських. Ми прагнули якнайшвидше покласти край розведенню цих тварин. Не хотіли ми й того, щоб їх продали як домашніх улюбленців. Перші ж світлини, які ми побачили, краяли серце. Крихітні брудні клітки. Єдине укриття — пластикові собачі будки. Купи м’яса, туш і фекалій. І дуже худі коти. Та, на жаль, за законами штату нічого з цього не давало підстав порушити справу про жорстоке поводження з тваринами. Тож влада натомість порушила справу про незаконне утримання диких тварин. Це означало, що власникові дали час продати своїх котів або перевезти їх до іншого заводчика чи на ферму диких тварин, аби виконати вимоги закону. Після низки перевірок на місці впродовж кількох місяців стало очевидно: заводчик не збирається виконувати вимогу й вивозити тварин. Зрештою він погодився добровільно передати частину своїх тварин, проте відмовився віддати решту рудих і канадських рисей, бо ті щойно досягли «репродуктивного віку». Отже, решту тварин вирішили конфіскувати. Наша команда спільно з Товариством захисту тварин, Департаментом природних ресурсів штату та посадовцями округу організувала їх вивезення з господарства. День конфіскації наші працівники запам’ятають назавжди. Сморід. Безлад. Крихітні клітки, а в них — племінні тварини, рештки туш, якими їх годували, і фекалії. Єдиним прихистком були пластикова собача будка та абияк відірваний шмат брезенту. Ні помостів, ні іграшок, ні будь-якого збагачення середовища. Ось таким жахливим було їхнє життя. Спочатку повідомляли про 11 рудих і канадських рисей, проте коли ми приїхали, у господарстві залишилися лише три руді рисі та дві канадські. Нашим працівникам удалося легко й безпечно, без седації, заманити їх у транспортувальні контейнери. Оскільки тварини були худі, їжа неабияк їх мотивувала. Опинившись у транспортному причепі, вони швидко заспокоїлися. Уперше в житті вони нарешті потрапили в тепле й чисте місце — і відразу ж заснули.

Життя в притулку

Щойно Ріплі прибула, вона досить швидко вийшла з контейнера, щоб обнюхати й дослідити нове місце. Ми одразу зрозуміли, яка вона впевнена, незалежна й смілива! Ріплі ще зовсім юна, і ми раді бачити, що вона дуже активна, а з двох рисей саме вона більш товариська. Ба більше, порівняно з Міко вона буває дуже напористою. Ріплі спостережлива й значно пильніше стежить за всім, що її оточує. Хоча деякі предмети для збагачення середовища їй сподобалися, зазвичай її більше цікавлять люди чи навколишній світ. Після прибуття Ріплі стерилізували. Навесні вона й Міко переїдуть до свого постійного вольєра, а поки що Ріплі насолоджується відчуттям трави під лапами, предметами для збагачення середовища, якими можна бавитися, та спеціально підібраним для неї раціоном. Завдяки йому вона вже набрала вагу, якої їй так бракувало. Відтепер у житті Ріплі все буде добре!