Патагонські пуми включили пінгвінів до свого раціону: безпрецедентна взаємодія хижаків і морських птахів

Дата:
26 березня 2026
Джерело:
Image
На кам’янистому піщаному ґрунті серед сухих жовтуватих кущів стоїть світло-коричнева пума. Перед нею два чорно-білі пінгвіни; один простягає крило до морди пуми.
Content

Зміна раціону відображає ширшу трансформацію екосистеми.

За повідомленням аргентинської газети «La Nación», група пум у Національному парку Монте-Леон (провінція Санта-Крус, Аргентина) почала регулярно харчуватися пінгвінами. Це безпрецедентне явище нині досліджує група науковців за фінансової підтримки товариства National Geographic. Біолог Еміліано Донадіо, науковий директор організації Rewilding та керівник проєкту, підтвердив, що це перший зафіксований випадок такої інтенсивної взаємодії між цими двома видами. За попередніми оцінками, із приблизно 90 пум, які мешкають на прилеглих до парку територіях, близько 65 % набули звички полювати на пінгвінів під час їхнього сезону розмноження — із жовтня до березня.

Команда Донадіо нині спостерігає за 13 пумами з GPS-нашийниками, щоб дослідити їхні переміщення та харчові звички. Дані свідчать, що пуми, які полюють на пінгвінів, улітку переміщуються значно менше, ніж ті, що харчуються винятково гуанако, оскільки мають стабільне та багате джерело їжі. Однак, за словами дослідника, таке полювання не загрожує виживанню колонії пінгвінів. Це дослідження також підтверджує ширшу гіпотезу: повернення вищих хижаків сприяє оздоровленню екосистеми. За словами Донадіо, полювання на таких травоїдних тварин, як гуанако, дає змогу відновити трав'яний покрив, що посилює фотосинтез і допомагає пом'якшити наслідки зміни клімату. Схожа динаміка спостерігалася під час реінтродукції ягуарів у водно-болотних угіддях Ібера, де щільність популяції капібар скоротилася з 50 до 1 особини на квадратний кілометр.

Зміна раціону відображає ширшу трансформацію екосистеми

До кінця ХХ століття на цій території переважало вівчарство. У період найбільшого розквіту, між 1940 і 1960 роками, у провінції налічувалося близько 8 мільйонів овець. Власники ранчо систематично відстрілювали пум і гуанако для захисту своїх отар, що призвело до різкого скорочення обох популяцій. Однак надмірне випасання спричинило ерозію рослинного покриву та опустелювання значної частини патагонського степу. За даними Національного інституту сільськогосподарських технологій (INTA), нині понад 20 % ранчо в провінції стоять пусткою.

Занепад вівчарства та створення парку (після того, як наприкінці 1990-х років філантроп Дуглас Томпкінс придбав ці землі) дали змогу популяціям пум і гуанако відновитися. Це також дало пінгвінам можливість заселити континентальне узбережжя, чого раніше не траплялося через присутність хижаків. Історично ці птахи гніздилися на островах, щоб уникнути нападів хижаків.

Місцеві власники ранчо не згодні з такою думкою. Мігель О'Бірн, очільник Аграрної ради провінції Санта-Крус, вважає, що парк «знищив усе, що залишалося від економічної діяльності». Енріке Джеймсон, голова сільськогосподарської федерації провінції, пропонує залучити військових для боротьби з гуанако та відкрити мисливські угіддя для полювання на пум. Натомість Донадіо наголошує, що знищення аборигенних видів «не дає результатів», і пропонує перетворювати ранчо на осередки екологічного туризму. Головною атракцією в них має стати спостереження за пумами — галузь, яка вже успішно функціонує в Чилі.