- Image
-
- Content
-
Конфлікти між левами та людьми частішають, що спонукає дослідників шукати нові способи захисту як хижаків, так і людей.
Люди й леви співіснували в африканській савані десятки тисяч років. Однак протягом останніх десятиліть тваринницькі ферми зайняли значно більше території, витісняючи природну здобич левів. За відсутності звичної здобичі багато левів почали полювати на свійську худобу, що спричиняє серйозні конфлікти між великими кішками та фермерами, чий добробут залежить від розведення худоби. Надто часто леви розплачуються за це власним життям.
Нині природоохоронці намагаються спонукати левів уникати свійської худоби, викликаючи в них нудоту. Некомерційна організація «WildiZe Foundation» зі штату Колорадо фінансує дослідження, мета якого — навчити левів асоціювати смак яловичини з нудотою. Цей процес називається умовнорефлекторною відразою до смаку, і він може допомогти левам у цей критичний період, зменшивши кількість конфліктів із людьми.
Умовнорефлекторна відраза до смаку — це потужна форма навчання. Це природний захисний механізм, який дає змогу тваринам вижити після споживання токсичної їжі. Коли тварини відчувають нудоту після поїдання певної їжі, у них формується відраза до її смаку та запаху, і вони уникатимуть цього продукту ще довго після одужання. Лише один випадок споживання їжі, що викликає нудоту, може призвести до сильної та тривалої відрази. Люди також можуть відчувати умовнорефлекторну відразу до смаку. Після харчового отруєння людину може нудити від самого вигляду чи запаху страви, з’їденої перед цим у ресторані. Подібна відраза може виникнути й після надмірного вживання текіли.
За фінансової підтримки фонду «WildiZe Foundation» науковий співробітник Денверського зоопарку Білл Ґівен у вересні завершив попередній експеримент за участю левів у сафарі-лоджі «Grassland» у Ботсвані. Леви, які тут мешкають, є проблемними хижаками. Раніше вони полювали на худобу, але персонал лоджу відловив їх до того, як місцеві фермери встигли їх убити. Тепер ці великі кішки живуть у напівдиких умовах у вольєрі площею 11 гектарів на території лоджу та повністю залежать від людей у харчуванні.
Ґівен та його команда нагодували вісьмох левів яловичиною, обробленою антигельмінтним препаратом тіабендазолом у дозах, достатніх для того, щоб викликати тимчасову нудоту, але не завдати тривалої шкоди здоров'ю. Згодом, коли левам запропонували необроблену яловичину, семеро з них відмовилися її їсти, а восьмий узагалі на короткий час відмовився від будь-якої їжі. Після успішного завершення цього тесту Ґівен намагається отримати дозвіл від Департаменту дикої природи та національних парків Ботсвани й Служби охорони дикої природи Кенії на впровадження цього методу в дикій природі.
Такі ініціативи для зменшення кількості конфліктів між левами та людьми є вкрай необхідними. П’ятдесят років тому територією Африки бродили близько 450 тисяч левів. Сьогодні їх залишилося лише близько 23 тисяч. Найбільших втрат популяція зазнала протягом останніх двох десятиліть: за оцінками, кількість цих великих кішок скоротилася на 30–50 % усього за три покоління. За даними Міжнародного союзу охорони природи, найбільшою загрозою для левів є розширення сільськогосподарських угідь у межах їхнього ареалу. Щоб люди й леви могли й надалі співіснувати в Африці, знадобляться інноваційні рішення, вигідні для обох видів.