Від зникаючого до чужорідного: на мексиканському острові Косумель помітили рідкісного оцелота

У 2016 році, коли мексиканські біологи переглядали знімки з фотопасток на Косумелі — мексиканському острові в Карибському морі, — вони з подивом виявили оцелота. Цей вид диких котячих у країні перебуває під загрозою зникнення. Проте цікавість швидко змінилася на тривогу: оцелоти — вправні хижаки, що полюють на острівні ендемічні види, які не мають ані досвіду, ані природних механізмів захисту від цього дикого кота середніх розмірів.

Луїс Бернардо Васкес очолює дослідницьку групу в Лабораторії урбоекології El Colegio de la Frontera Sur (ECOSUR). Він уже багато років вивчає дику природу Косумеля, використовуючи різноманітні методи: від фотопасток до трансектів та маршрутних обліків. «До 2016 року ми жодного разу не фіксували оцелотів на острові, — зазначив науковець. — Оскільки попередні багаторічні дослідження не дали жодних підтверджень, ми вважаємо, що до того часу цього виду тут не було».

Популяції оцелотів (Leopardus pardalis) скорочуються на більшій частині ареалу виду: від американського штату Техас аж до Уругваю. У США оцелот має охоронний статус зникаючого виду, проте на Косумелі, за іронією долі, його вважають небажаною загрозою. Поява оцелота як чужорідного хижака на острові може становити небезпеку для місцевих ендеміків, зокрема косумельської білоногої миші (Peromyscus leucopus cozumelae), косумельської миші-жниварки (Reithrodontomys spectabilis), косумельського рисового щура (Oryzomys couesi cozumelae), карликового пекарі (Dicotyles tajacu nanus) та косумельського кракса (Crax rubra griscomi).

«Один і той самий вид може перебувати під загрозою зникнення в одному регіоні та завдавати шкоди екосистемі в іншому. Це спонукає місцеві громади визначатися, якого майбутнього вони бажають для свого острова, — розповів виданню Mongabay Девід Вілл, представник американської природоохоронної організації Island Conservation. — Ситуація з косумельським оцелотом доводить, що охорона природи — це питання не лише збереження видів, а й цінностей. Справжній виклик полягає не в самому хижакові, а в пошуку балансу між суперечливими природоохоронними пріоритетами у світі, що стрімко змінюється».

Васкес уважає, що оцелот, найімовірніше, потрапив на острів унаслідок діяльності людини. «Можливо, ця тварина втекла або її випустили з неволі. На півдні Мексики диких котячих іноді незаконно утримують як домашніх улюбленців або використовують для розваги туристів, тож це одне з імовірних пояснень», — додав він.

Хоча на Косумелі виявили лише одного оцелота, дослідники побоюються, що він може дати початок новій популяції, якщо на острів потраплять інші особини цього виду. Інші інтродуковані хижаки, такі як маргаї (Leopardus wiedii) та удави звичайні (Boa constrictor), уже успішно розмножуються на Косумелі та становлять загрозу для ендемічної фауни острова.

«На Косумелі мешкає багато ендемічних видів тварин, і історично тут було дуже мало хижаків, тому поява нових м'ясоїдних може створити серйозні проблеми для збереження природи, — наголосив Васкес. — Саме тому ми вважаємо за необхідне продовжувати моніторинг та запобігати завезенню нових видів у майбутньому».