Будапешт прощається з Пабло — тигреням, врятованим під час поліцейського рейду

Як і макака Панч із японського зоопарку, що нещодавно привернув увагу всього світу своєю звичкою всюди носити із собою улюблену плюшеву мавпочку, тигреня Пабло стало справжньою сенсацією в Угорщині. Це маля з незвичайною історією та загадковим походженням, врятоване під час поліцейського рейду й передане до Будапештського зоопарку, швидко стало головною цікавинкою закладу. Біля його вольєра шикуються довгі черги відвідувачів, які прагнуть хоча б одним оком поглянути на нього. А сам Пабло залюбки позує перед об’єктивами фотокамер.

Нині ж коротке, але незабутнє перебування Пабло в зоопарку добігає кінця. Виданню «Hungary Today» вдалося зробити одні з останніх світлин знаменитого тигреняти та поспілкуватися з речником Будапештського зоопарку й ботанічного саду Золтаном Ганґою про дивовижну історію Пабло та його майбутній переїзд до нової домівки.

Як повідомлялося раніше, поліцейська операція в місті Тисафюред мала несподіване продовження: ще в грудні під час розслідування справи про наркотики правоохоронці виявили маленьке тигреня в господарській будівлі на території одного з маєтків. Оскільки ця тварина належить до особливо небезпечних видів, що перебувають під охороною, до операції негайно залучили експертів Відділу розслідування екологічних злочинів Національного бюро розслідувань.

Зрештою під час обшуку наркотиків не знайшли, проте на місці події виявили самотнє тигреня-самця, а також кількох інших екзотичних тварин. Правоохоронці вилучили маля, якому був потрібен негайний фаховий догляд. Саме так тигреня тимчасово потрапило до природоохоронного реабілітаційного центру при Будапештському зоопарку й ботанічному саду, де його помістили на карантин, а ветеринари його оглянули.

Своє нове ім’я маля отримало завдяки відкритому онлайн-голосуванню. Переважна більшість користувачів мережі обрала для нього кличку Пабло — як натяк на сумнозвісного наркобарона Пабло Ескобара. Коли на початку грудня тигреня прибуло до зоопарку, йому було близько двох місяців, а важило воно дев’ять кілограмів. Відтоді тварина швидко росте й нині важить уже близько 35 кілограмів.

У мережі виник неабиякий інтерес до того, до якого саме підвиду належить Пабло. Хоча генетичну експертизу вже провели, є велика ймовірність, що Пабло — гібрид різних підвидів тигра. Це унеможливлює його участь у програмі розведення.

Доглядачі ретельно переобладнали вольєр і спеціально пристосували його для тигреняти. Маля отримало кілька іграшок, серед яких найбільше йому сподобалися дерев’яні гойдалка-балансир і тринога, за якою Пабло полюбляє ховатися. Як і багато представників родини котових, він обожнює картонні коробки, тому їх часто залишають у його вольєрі. Речник підкреслив, що із середини січня навіть доглядачам заборонено заходити до вольєра, тому будь-яка взаємодія з твариною відбувається виключно через ґрати або скло. У Пабло є улюблений доглядач, якого він і досі іноді впізнає через вікно. «З міркувань безпеки ми поводимося з ним як із дорослим тигром», — зазначив Золтан Ганґа.

Коли в січні вольєр відкрили для відвідувачів, до нього вишикувалися довжелезні черги. Усі хотіли побачити тигреня з такою небуденною історією. Проте популярність не може бути важливішою за фахові принципи: головною метою було й залишається не зробити з нього «ручну» тварину, а дати йому змогу жити повноцінним життям дикого тигра.

Відповідаючи на запитання, чи не почувається Пабло таким же самотнім, як макака Панч, від якого відмовилася мати й який знаходить розраду в плюшевій іграшці, речник наголосив: найбільша проблема полягає в тому, що тигреня відлучили від матері в надто ранньому віці. «Тигреня такого віку має бути з матір’ю. Ми не знаємо, чому її не було поруч: можливо, на те були об’єктивні причини, але не виключено, що маля просто відібрали силоміць», — пояснив він. Ця ситуація вже незворотно вплинула на розвиток тварини, але після того, як незаконне утримання припинили, тигреня принаймні опинилося в безпечному та контрольованому середовищі.

Будапештський зоопарк має величезний досвід утримання тигрів, адже опікується цим видом уже понад 100 років. Нині тут мешкає пара амурських тигрів, які вже давали потомство. Хоча багатьом здається гарною ідеєю познайомити Пабло з тигрицею-матір’ю Аґнеш та її донькою Леною, речник застерігає: попри те, що випадки усиновлення чужих дитинчат тигрицями трапляються, таке знайомство пов’язане з величезними ризиками. Це особливо стосується Пабло, який демонструє явні ознаки того, що попередній «власник» привчав його до людей, і в багатьох ситуаціях реагує зовсім не так, як звичайне дике тигреня.

Саме тому переговори з притулком «Медвеоттгон» у місті Верешедьгаз, з яким, за словами речника, Будапештський зоопарк тісно співпрацює вже багато років, розпочали заздалегідь. Там уже переобладнали вольєр відповідно до потреб Пабло. На початку наступного тижня його безпечно перевезуть до нової домівки.

Золтан Ганґа пояснив, що такий вибір зумовлений не відсутністю належних умов у Будапешті, а тим, що в зоопарку вже є свої тигри. У притулку з нетерпінням чекають на прибуття Пабло; там відвідувачі зможуть побачити його вже в нових умовах.

Наостанок речник чітко підсумував незвичайну історію Пабло: хоч би яким милим, дружнім та грайливим було це маля, воно не є домашнім улюбленцем. «Закон не випадково забороняє приватне утримання тигрів. Ці правила діють в інтересах як тварин, так і людей. Тигр — не домашня тварина, й сприймати його як таку вкрай небезпечно й для людини, й для самого тигра», — наголосив він.