- Image
-
- Content
-
За повідомленнями, неподалік Тетбері жінка з трьома великими собаками сполохала чорну пантеру, яка переслідувала лисицю.
Жінка зазначила, що поблизу Тетбері — біля родового маєтку Гайґроув, резиденції короля Карла III та королеви Камілли — вона натрапила на цього хижака.
Як розповідає жінка, собаки відлякали звіра, і він утік, що врятувало лисицю.
Лисиця вирвалася з пастки й сховалася поряд із жінкою та її собаками, ніби шукаючи захисту, тимчасом як пантера причаїлася неподалік.
Цей випадок стався невдовзі після того, як у травні водій повідомив про чорну пантеру біля автомагістралі M5. Це знову порушило питання, чи справді великі кішки часто блукають уздовж британських доріг.
Випадок розслідує Рік Мінтер — фахівець з великих котячих та куратор масштабної виставки у графстві Ґлостершир, присвяченої цим тваринам.
Виставку організовано за підтримки подкасту Мінтера «Розмови з великими кішками», у випусках якого вже згадували про кілька близьких зустрічей з хижаками, зокрема поблизу Тетбері.
Детальніше про цей випадок розповів Мінтер, еколог-консультант і автор книги «Великі кішки: зблизька з дикими хижаками Британії»:
«У 41-му випуску йдеться про жінку, яка ввечері вигулювала собак неподалік Тетбері й побачила, як чорна пантера притиснула лисицю до землі, — пояснив він. — Собаки були на повідках, але все одно сполохали хижака, і він утік. Лисиця вирвалася з пастки та сховалася поряд із жінкою й її собаками, ніби шукала захисту».
«У 71-му випуску йдеться про свідка, який випадково сполохав чорну пантеру, що причаїлася, спостерігаючи за косулями на північ від Страуда, — зауважив Мінтер. — Свідок помітив помаранчеві відблиски на темному хутрі, які й допомогли розпізнати меланізм. Більшість достовірних спостережень “пантер”, найімовірніше, стосуються саме таких тварин».
На виставці демонструють ілюстрацію з помаранчевими відблисками на хутрі чорної пантери, які можна помітити в сонячних променях.
Мінтер також розслідує повідомлення про тварину на автомагістралі M5 і каже, що місцевий фермер спостерігав незвичну, тривожну поведінку худоби кілька днів поспіль.
«У травні водій з південного Ґлостерширу повідомив про чорну пантеру, яка ховалася в чагарниках на узбіччі автомагістралі M5, — розповів він. — Під час з’ясування обставин я дізнався, що фермер неподалік спостерігав незвичну, тривожну поведінку худоби протягом кількох днів».
За словами Мінтера, протягом останніх років було ще два підтверджені випадки, коли водії бачили звірів на узбіччі автомагістралі M5 між Ґлостером і Торнбері.
Попри шум і рух, узбіччя автомагістралі може бути доволі затишним місцем із відкритими, сонячними ділянками. Чагарники створюють природні коридори, де кролики та олені стають легкою здобиччю.
«Тому великі кішки іноді рухаються вздовж узбіч доріг і використовують їх як укриття», — підсумував він.
Про випадок на M5 Мінтер говорив напередодні відкриття виставки про великих кішок у графстві Ґлостершир, яку він організовує.
Виставка «Зображення британських звірів: великі кішки Британії в мистецтві» триває в галереї «Природа в мистецтві» поблизу Ґлостера до п’ятниці, 22 серпня.
На ній представлені картини, скульптури, фотографії та поетичні твори, присвячені чорним леопардам, пумам і рисям, яких нібито бачили в різних куточках країни.
Експерти припускають, що ці тварини — колишні екзотичні домашні улюбленці або трофейні екземпляри — після ухвалення Закону 1976 року про небезпечних диких тварин опинилися на волі та прижилися в дикій природі.
В окремому розділі виставки представлено методи виявлення цих котячих у Великій Британії: аналіз ДНК і сліди зубів на кістках. Також гості можуть побачити картини, скульптури та поетичні твори, натхненні реальними історіями зустрічей з хижаками, а також зразки кісток жертв із характерними слідами зубів.
Відвідувачі можуть щодня ділитися своїми розповідями та спостереженнями.
«Це чудовий проєкт, адже галерея “Природа в мистецтві” розкриває маловідомий аспект британської дикої природи, — сказав Рік Мінтер. — Великі хижаки завжди були важливою частиною мистецтва та культури, і тепер вони посідають гідне місце в Британії».
«Мистецтво допомагає уявити присутність цих невловимих хижаків, які регулюють чисельність оленів».
«Безсумнівно, більшість з них походить від екзотичних домашніх або виставкових тварин, проте тепер вони стали невід’ємною частиною екосистем і надихають митців на їхнє зображення».
«Гості виставки можуть побачити зразки кісток жертв із характерними слідами зубів та ілюстрації, що відтворюють сцени полювання і поїдання здобичі великими кішками».
- Теґи:
