У чеському зоопарку народилися четверо рідкісних берберійських левенят — представників підвиду, що зник у дикій природі

Нещодавно в чеському зоопарку народилися четверо берберійських левенят — це вагомий внесок у збереження невеликої уцілілої популяції цього рідкісного підвиду, який уже зник у дикій природі.

У середу відвідувачі спостерігали, як три самиці й один самець бавилися у відкритому вольєрі Сафарі-парку «Двур-Кралове» під пильним наглядом своїх батьків — Халіли та Барта.

Незабаром це зміниться. У межах міжнародної програми зі збереження вимираючих видів, яка координує зусилля для забезпечення їхнього виживання в неволі, малят відправлять до інших парків-учасників, зокрема до зоопарку Беер-Шеви в Ізраїлі.

Можливо, це ще не кінець історії підвиду.

Заступник директора Сафарі-парку «Двур-Кралове» Ярослав Гіянек заявив, що хоча вже зроблено попередні кроки для можливої реінтродукції берберійського лева в природне середовище існування, це все ще питання далекого майбутнього.

Цей північний підвид — берберійський лев — колись вільно блукав Північною Африкою, своїм природним ареалом, зокрема в Атлаських горах.

Оскільки його вважали символом сили, люди майже повністю винищили берберійського лева. Багатьох було вбито на гладіаторських аренах за часів Римської імперії, а пізніше до зникнення підвиду призвели надмірне полювання та знищення його середовища існування.

Останнє відоме фото дикого лева зробили 1925 року, а останню особину вбили 1942-го.

Вважають, що останні невеликі популяції зникли з дикої природи в середині 1960-х років.

За сучасними оцінками, у неволі живе менше як 200 берберійських левів.

Гіянек розповів, що після попередніх перемовин із владою Марокко, яка не відхилила ідею реінтродукції, у Марокко наприкінці 2025 року або на початку 2026-го планують провести конференцію експертів. На ній вирішуватимуть, чи варто реалізувати такий план в одному з національних парків Атлаських гір.

Будь-яка реінтродукція зіткнеться з численними бюрократичними та іншими перешкодами. Оскільки лев був відсутній у цьому середовищі протягом тривалого часу, плани мають передбачати його захист, достатню кількість природної здобичі, а також співпрацю та схвалення з боку місцевих громад.

Гіянек зазначив, що такий крок усе ж варто здійснити, якщо його визнають життєздатним.

«Важливо мати таку перспективу для будь-якої тварини. Без цього існування зоопарків не мало б сенсу», — сказав він.