Чисельність ягуарів зросла після пожежі й посухи: регіон став кліматичним притулком

Нове дослідження показало, що після масштабної лісової пожежі на дослідну ділянку в бразильських болотах перебралося більше ягуарів. Ця ділянка й раніше мала найвищу у світі чисельність цих тварин.

«Те, що ми виявили більше ягуарів та інших ссавців на дослідній ділянці після лісової пожежі 2020 року й надзвичайної посухи, показує, що вона може бути кліматичним притулком, пом’якшуючи наслідки екстремальних погодних умов», — зазначила Шарлотта Ерікссон, дослідниця Орегонського державного університету.

Охоронна ділянка площею близько 14 850 га в північній частині бразильського Пантаналу — найбільших прісноводних боліт у світі, що періодично затоплюються.

Попередні дослідження Шарлотти Ерікссон та її колег з Орегонського державного університету та бразильських наукових закладів показали, що на цій ділянці живе унікальна популяція ягуарів. Особливістю цих тварин є те, що вони харчуються переважно водними тваринами, а не наземними, а також що вони менш агресивні в соціальному плані й можуть спільно використовувати територію з іншими особинами.

У новому дослідженні, опублікованому у журналі Global Change Biology, науковці, які вивчають ягуарів із 2014 року, використали відеозаписи з фотопасток, встановлених до, під час і після лісової пожежі. Вони також зібрали майже 175 зразків посліду для аналізу раціону.

Дослідна ділянка, значну частину якої займає федеральний заповідник, розташована за п’ять годин їзди від найближчого міста, і туди можна дістатися лише човном. Поблизу немає доріг, стежок чи поселень. Через велику кількість кусливих комах дослідники мають повністю закриватися з голови до ніг.

Ерікссон працює над цим проєктом з 2017 року: спочатку як аспірантка в лабораторії професора Таала Леві Орегонського державного університету, а тепер — як дослідниця. Вона відвідувала дослідну ділянку в 2018 і 2021 роках.

Як зазначає Ерікссон, ягуари — ссавці, яких найчастіше знімають фотопастки, що для такого самотнього хижака надзвичайно незвично. Вона порівняла це з тим, як у Північній Америці фотопастки частіше знімали пуму, а не, скажімо, оленя.

Вона розповіла, що щоразу, коли виходила з човна на берег, бачила їхні сліди. Ба більше, одна з її фотопасток засняла хижака всього через сім хвилин після встановлення.

«Я ніколи не була в місці, де великий хижак настільки помітний», — сказала вона.

Лісові пожежі 2020 року, спричинені надзвичайною посухою, екстремальними температурами та діяльністю людей, спалили понад 4,45 млн га, зокрема половину дослідної ділянки, і призвели до загибелі приблизно 17 млн хребетних тварин.

У опублікованому дослідженні науковці вивчали короткотривалі наслідки пожежі та довготривалий вплив посухи на чисельність ягуарів та інших ссавців, а також з'ясовували, чи були ці зміни викликані пожежею, посухою чи обома чинниками. Головні висновки:

• Активність ягуарів спочатку зменшилася внаслідок пожежі, що вказує на короткотривалий вплив, але з часом відновилася, а через рік після пожежі сталося значне зростання чисельності та народження малят.
• Ягуарів, що мешкали тут до пожежі, помічали однаково часто й до, і після неї. Це показує, що місцеві особини пережили пожежу і зберегли свої території. Водночас з’явилося багато ягуарів із інших територій, що підтверджує роль ділянки кліматичного притулку.
• Біорізноманіття та кількість інших ссавців зростали впродовж усього дослідження, однак це швидше пов’язано зі змінами через посуху, ніж із наслідками пожежі, оскільки збільшення біорізноманіття почалося ще у 2018 році — до пожежі. Дослідники також не знайшли суттєвої різниці між постраждалими від пожежі ділянками та тими, які не горіли.
• Ягуари продовжили спеціалізуватися на полюваннях на водних тварин, зокрема на рибі та кайманах, незважаючи на збільшення кількості ссавців. Це підтверджує припущення, що споживання водних тварин зменшує тиск хижаків на наземних ссавців.

Дослідники застерігають від поширення своїх висновків на інші ділянки через унікальність цієї частини Пантаналу, зокрема через те, що значну її частину займає заповідник. Водночас вони підкреслюють важливість збереження таких притулків та упровадження превентивних заходів проти пожеж.