- Image
-
- Content
-
Чісомо М’ханґо — дослідниця-екологиня у громадській організації Musekese Conservation (MC), дослідницька станція якої розташована у глибині сектору Мусекесе-Лумбея Національного парку Кафуе в Замбії.
М’ханґо та її колеги за допомогою фотопасток зафіксували 95 особин леопардів — щільність досягає дев’яти леопардів на 100 км² в окремих частинах досліджуваної території. Це один з найвищих показників щільності цього рідкісного виду в Південній Африці.
М’ханґо та її колеги досліджують леопардів — скритних хижаків. У секторі Мусекесе-Лумбея мешкають ще чотири великі хижаки: плямисті гієни, гієнові собаки, леви й гепарди.
Дослідження за допомогою фотопасток, моніторинг окремих тварин і проєкти громадянської науки, які М’ханґо та MC допомагають реалізовувати у співпраці з іншими дослідницькими партнерами, свідчать про позитивні тенденції відновлення популяцій леопардів, гієнових собак і левів.
Mongabay провів інтерв'ю з М’ханґо в дослідницькому центрі MC на березі річки Кафуе наприкінці травня 2025 року. Інтерв’ю скорочено та відредаговано.
Mongabay: Як я розумію, ця територія Національного парку Кафуе є важливим осередком леопардів. Чому так?
Чісомо М’ханґо: Зараз ми виконуємо проєкт, в рамках якого вивчаємо це питання. Ми розпочали дослідження з використанням фотопасток 2022 року, щоб отримати вихідні дані чисельності популяції леопардів. Зараз ми досягли етапу, коли маємо достатньо даних, щоб проаналізувати, які чинники забезпечують такі сприятливі умови для процвітання леопардів.
Mongabay: Як ви їх вивчаєте? Ви згадали фотопастки — це основний метод, яким ви користуєтесь?
Чісомо М’ханґо: Ні, це лише один із методів, які ми застосовуємо. Фотопастки дуже ефективні, адже леопарди — скритні хижаки, і завдяки їм ми можемо регулярно спостерігати за цими тваринами. Дослідження за допомогою фотопасток ми проводимо в рамках ширшого проєкту громадянської науки у співпраці з Panthera [міжнародною неурядовою організацією з охорони диких котячих] та сафарі-лоджами, які долучаються до проєкту й розташовані поблизу сектора Мусекесе-Лумбея. Вони також допомагають нам збирати дані протягом тривалого часу, зокрема щодо частоти спостережень леопардів.
Mongabay: Як ви обираєте місця для встановлення фотопасток?
Чісомо М’ханґо: Зважаючи на розміри індивідуальних ділянок досліджуваних видів — леопардів, левів і плямистих гієн — ми створюємо схему розміщення фотопасток на відстані 2–3 км одна від одної. Таким чином реєструємо як самців, так і самок кожного виду щонайменше на двох фотопастках. Ми вибираємо місця, які ці види часто відвідують, наприклад поблизу річок, доріг і стежок. У кожній точці встановлюємо по дві фотопастки — ліворуч і праворуч від стежки чи дороги — щоб зафіксувати обидва боки тварини для точнішого розпізнавання.
Mongabay: Я якраз хотів про це запитати. Наприклад, як ви ідентифікуєте окремих леопардів?
Чісомо М’ханґо: Ми використовуємо камери високої чіткості з білим спалахом. Їх встановлюємо попарно на відстані лише 3 м одна від одної, тож коли леопард проходить поряд, камери одночасно фіксують обидва боки тварини. Ми ідентифікуємо їх за плямами біля вусів і розетами. Кожен леопард має унікальний візерунок плям біля вусів і розеток на тілі, тому їх неможливо переплутати.
Mongabay: Чим особлива популяція левів у Кафуе?
Чісомо М’ханґо: Щільність популяції левів у секторі Мусекесе-Лумбея становить трохи менше двох левів на 100 км², тимчасом як у схожих екосистемах Південної Африки цей показник досягає 5–6 левів на 100 км². Хоча це рівень, до якого ми прагнемо, нестача відповідної здобичі внаслідок зменшення її популяції через інтенсивне браконьєрство гальмує зростання чисельності левів. Проте кількість левів зростає, що свідчить про ефективність посилених заходів охорони природи, які здійснюють Musekese Conservation, компанія Greater Kafue Landscape Limited та інші партнери.
Mongabay: Який ваш найцікавіший досвід у польових умовах за час вашого перебування тут?
Чісомо М’ханґо: Розповім про два випадки. Коли дослідницька група тільки почала працювати в цьому районі, тут було лише два гієнових собаки, що утворювали зграю під назвою «Едем». Вони принесли потомство, і коли їхні цуценята підросли й згодом розійшлися, створивши власні зграї, тепер ми спостерігаємо три різні зграї. У нас є зграя Лумбея, зграя Ліколо та зграя Тушонто, які походять від тієї пари.
На жаль, гієнові собаки мають низьку виживаність. Їх вбивають інші хижаки, зокрема леви та гієни. Вони часто потрапляють у петлі через великі відстані, які долають, а також через близькість сектора Мусекесе-Лумбея до головної автомагістралі, яка веде від столиці Лусаки, — вони часто гинуть на дорогах.
Тому коли бачиш зростання їхньої чисельності — це справжня історія успіху.
Для мене особисто, відколи я приєдналася до Musekese, найцікавішим моментом було, коли на початку цього року ми переглядали дані з фотопасток і я помітила зграю, до якої приєдналися самки, які спочатку не належали до неї. Спочатку я не звернула на це особливої уваги, адже навіть коли гієнові собаки розходяться, ми не одразу вважаємо, що вони вже створили нову зграю.
Пізніше, на початку цього року, вони, на жаль, потрапили у петлі поблизу сафарі-табору «Мусекесе». Працівники табору змогли знайти їх і викликати на допомогу представників Zambian Carnivore Programme, оскільки саме з ними ми співпрацюємо, коли йдеться про звільнення з петель і встановлення нашийників на тварин. Вони змогли звільнити їх з петель і побачили, що зграя досі тримається разом з тими особинами, які ми зареєстрували на фотопастках ще в серпні.
Таким чином ми підтвердили, що це нова зграя, і визначили домінантного самця та домінантну самку.
Домінантна самка перебуває на пізньому терміні вагітності. Ми очікуємо, що вона незабаром облаштує лігво, ймовірно, в червні або липні.
Це зграя лише з п’яти особин, але самці в ній — найбільші гієнові собаки, яких я бачила в Кафуе. Було б дуже добре, якби вони змогли розмножитися; це означатиме, що ми матимемо хорошу генетичну спадковість гієнових собак.
Mongabay долучився до експедиції The Wilderness Project, що подорожувала вздовж усієї річки Кафуе в рамках ширшого проєкту TWP для збору даних в основних річкових басейнах Африки. Інші статті Раяна Траскотта з цієї подорожі читайте тут.
*
Зображення в заголовку: Леопард, зареєстрований фотопасткою в секторі Мусекесе-Лумбея Національного парку Кафуе, де організація Musekese Conservation проводить дослідження щодо відновлення популяцій хижаків. Фото надано Musekese Conservation.
*
Зворотний зв’язок: скористайтеся цією формою, щоб надіслати повідомлення авторові цієї публікації. Якщо ви хочете залишити відкритий коментар, це можна зробити внизу сторінки.
