Міжнародний контрабандист тигрів, розшукуваний Інтерполом, прикидався торговцем травами в районі Делі Маджну-ка-Тіла

За документами 46-річний Таші Шерпа був торговцем лікарськими травами у колонії тибетських біженців Маджну-ка-Тіла в Делі.

Проте Інтерпол вважає Шерпу «відомим міжнародним контрабандистом тигрів і ключовою фігурою» організованого злочинного угруповання, що займалося контрабандою цих тварин між Індією, Бутаном, Непалом і Китаєм.

24 січня 2024 року Шерпу, який переховувався від правосуддя впродовж останніх восьми років, затримав Спеціальний загін поліції штату Мадх’я-Прадеш із захисту тигрів поблизу Дарджилінґа, неподалік індійсько-непальського кордону.

Минулого місяця головний судовий магістрат Фероз Ахтар засудив Шерпу до п’яти років позбавлення волі. Наразі він перебуває у в’язниці округу Нармадапурам.

Девід Кантер, директор відділу Інтерполу з протидії організованій та новим видам злочинності, звернувся до уряду штату Мадх’я-Прадеш із проханням надати «фінансові звіти, комерційну інформацію та протоколи допитів» Шерпи. Кантер також запропонував підтримку Інтерполу в розслідуванні розгалуженішої злочинної мережі, пов’язаної із Шерпою.

Розслідування, проведене Спеціальним загоном із захисту тигрів, виявило, що Шерпа відігравав ключову роль у міжнародній мережі незаконної торгівлі дикими тваринами, яка систематично полювала на тигрів і панголінів та переправляла частини їхніх тіл на китайський ринок. Судові документи свідчать, що контрабандна мережа Шерпи діяла на території штатів Мадх’я-Прадеш, Уттар-Прадеш, Делі, Сіккім, а також у Непалі та Китаї.

Згідно із судовими документами, мережа вперше привернула увагу поліції 13 липня 2015 року, коли махаути Манірам і Ґанну, патрулюючи на слонах, помітили десятьох осіб у районі Карімат Тигрового заповідника Сатпура. Махаути переслідували групу на слонах, однак їм, імовірно, вдалося утекти. На покинутій стоянці знайшли важливий доказ: три черепи панголінів у мішку.

21 серпня 2015 року поліція заарештувала десятьох осіб; їхні зізнання допомогли встановити масштаби мережі. Судові документи свідчать, що двоє обвинувачених, Шрівас і Сакхарам, імовірно, зізналися, що в лютому 2015 року вони вполювали приблизно півторарічне тигреня біля Ґенді-Нала у гірському хребті Чурна, неподалік села Санкай в окрузі Гошанґабад, отруївши тушу корови пестицидом. Вони, імовірно, продали шкіру та кістки тигреняти, а також панголінову луску Фаруху Міяну із Шахпура.

Проаналізувавши дані телефонних дзвінків обвинувачених, слідчі виявили Дж. Е. Таманґа та його спільницю Лачунґпу Янчен, які, за даними Загону із захисту тигрів, є «міжнародними торговцями частинами тіл диких тварин і ватажками великого злочинного угруповання». Банківські виписки обох підтвердили «значні транзакції» на суму понад 65 лакхів рупій за шість–сім місяців.

Ключову роль Шерпи в цій операції, ймовірно, викрили після арешту Таманґа 29 жовтня 2015 року. Таманґ повідомив слідчим, що хоча він і торгував травами, «він також незаконно купував і продавав тигрячі шкури, кістки, луску панголіна та червоний сандал».

Таманґ розповів, що йому показали тигрячі кістки, коли він відвідав м’ясну крамницю Шейха Юнуса в місті Ітарсі штату Мадх’я-Прадеш. Угоду уклали: Таманґ заплатив Юнусу аванс у розмірі 20 000 рупій і доручив йому доставити «товар» до Делі.

У судових протоколах детально описано, як приблизно через 10–15 днів Юнус прибув до Нью-Делі, ймовірно, з мішком, у якому було 12 кг тигрячих кісток і 9 кг луски панголіна.

У Делі Шерпа, імовірно, придбав у Юнуса тигрячі кістки по 12 000 рупій за кілограм, а панголінову луску — по 7 000 рупій за кілограм.

У судових документах зафіксовано, що «Шейх Юнус повернувся до Делі в лютому 2015 року зі ще одним великим мішком, у якому було приблизно 14 кг тигрячих кісток і 19 кг панголінової луски».

Цю другу угоду уклали за вищу ціну. «Цього разу він (Юнус) продав тигрячі кістки за 14 000 рупій за кілограм, а панголінову луску — за 8 000 рупій за кілограм, заробивши 1 500 рупій на кожному кілограмі тигрячих кісток та 500 рупій на кожному кілограмі панголінової луски…»

Таманґ, звільнений під заставу в іншій справі, переховується від правосуддя; щодо нього Інтерпол видав «червоне повідомлення». Його спільниця Янчен, яку заарештували 15 вересня 2017 року, імовірно, повідомила слідчим, що з березня до липня 2022 року Таманґ їздив до штатів Таміл-Наду й Керали, а в лютому 2023 року — до Ґадчіролі в штаті Махараштра, щоб розширити свою мережу.

Увесь цей час вони, імовірно, підтримували зв’язок із Шерпою.

Рітеш Сіротхія, очільник Спеціального загону із захисту тигрів штату Мадх’я-Прадеш, розповів виданню The Indian Express: «Шерпа організував одну з найбільших у країні операцій із контрабанди частин тіл диких тварин. Він розпочав свою діяльність у 2010 році та розбудував мережу в штатах Мадх’я-Прадеш, Уттар-Прадеш, Делі, Сіккім, а також у Непалі та Китаї. Він керував цією мережею з Маджну-ка-Тіла, продаючи частини тіл тигрів і панголінів. Ми заарештували 30 осіб у цій справі, і Шерпа став двадцять дев’ятим заарештованим».

Загалом у справі фігурували 36 обвинувачених, а в матеріалах справи зазначено, що 29 із них заарештували й висунули їм обвинувачення.

Статистика, надана суду за підсумками цієї справи, вражає. Обвинувачення повідомило суду, що «лише в Нармадапурамі було зафіксовано 308 випадків браконьєрства, а на всій території штату Мадх’я-Прадеш — 171 випадок незаконного полювання на тигрів. Нині через браконьєрство в штаті Мадх’я-Прадеш залишилося лише 785 тигрів».