Дев’ятий день народження самиці снігового барса свідчить про успіхи Китаю в збереженні біорізноманіття

Дата:
20 червня 2025
Джерело:
Image
Тварина з плямистим хутром стоїть біля отвору в стіні. Поруч зелена трава, овочі й фрукти. Стіна жовто-коричневого кольору з синіми і білими малюнками.
Content

На Цинхай-Тибетському нагір’ї самиця снігового барса на ім’я Ао Сюε — найстаріша серед снігових барсів, розведених у неволі, які досі живуть у Китаї, — нещодавно відсвяткувала свій дев’ятий день народження.

Парк дикої природи Цинхай-Тибетського нагір’я в місті Сінін, столиці провінції Цинхай на північному заході Китаю, 30 років не вдавалося розвести снігових барсів у неволі — аж до народження Ао Сюε 10 червня 2016 року.

«Розводити снігових барсів — надзвичайно складна справа», — сказав Ці Сіньчжан, заступник директора парку. За даними парку, снігових барсів, що зазвичай мешкають у гірських районах на висоті понад 3500 метрів, важко розводити в неволі через їхню чутливість до температури та вологості навколишнього середовища, а також через низьку стійкість до багатьох поширених патогенів.

Перша спроба отримати потомство від батьків Ао Сюε відбулася у 2012 році, і під час чотирьох попередніх спроб народилося сім барсенят, жодне з яких не вижило.

За словами директора парку Хе Шуньфу, в рамках програми Китаю зі збереження біорізноманіття у 2012 році парк створив спеціалізовану команду з розведення снігових барсів, до складу якої увійшли 11 ветеринарів і зоотехніків, для розв’язання основних проблем розведення в неволі, зокрема штучного спаровування, догляду під час вагітності та безпечних пологів.

За словами Хε, ще у 2010 році парк збудував базу для розведення снігових барсів, облаштовану на схилі гори, з окремими вольєрами, площа кожного з яких — понад 600 м². Цей комплекс спроєктований як закритий для відвідувачів і дає змогу сніговим барсам жити в безпечнішому середовищі без стресу.

Щоб розв’язати проблему ожиріння, яке призводить до зниження фертильності в снігових барсів, співробітники парку вжили комплекс заходів, зокрема удосконалили склад раціону, збільшили частку живої здобичі та створили різноманітніше середовище для збільшення фізичної активності й підтримання оптимальної фізичної форми тварин.

«Ми також встановили пристрої дистанційного нагляду, які дають змогу стежити за розвитком барсенят, не турбуючи самицю», — сказав Хε.

10 червня 2016 року в парку народилися двоє барсенят — обидві самиці, й одне з них дістало ім’я Ао Сюε. Команда, що доглядала за ними, розробила план вигодовування барсенят, який поєднував материнський догляд зі штучним вигодовуванням. Після 87 днів вигодовування материнським молоком Ао Сюε та її сестру переселили до найзахіднішого ізольованого вольєра парку.

Щоб уберегти тварин від зайвого занепокоєння з боку відвідувачів, скляні стіни вольєра закрили спеціальною плівкою з малюнком.

Завдяки дбайливому догляду співробітників парку Ао Сюε врешті-решт вижила й добре розвивалася. У травні 2017 року її перевели з бази розведення до вольєра для снігових барсів площею 240 м², ретельно спроєктованого для якнайточнішого відтворення природного середовища барсів. Тоді ж вона вперше з’явилася перед відвідувачами.

Новітні технології відіграли вирішальну роль в успіху наступних програм розведення. У травні 2019 року в парку народилися ще дві сестри-близнючки снігового барса — Шуй Мо та Ю Хуа. На той час фахівці вже набули більшого міжнародного досвіду з вирощування барсенят, що дало їм змогу коригувати режими годування на основі наукових даних. У результаті барсенята значно краще росли, набравши на 30 % більше маси, ніж Ао Сюε.

Парк також залучив спеціаліста на посаду головного ветеринарного лікаря для розробки комплексного протоколу біологічної безпеки для повного циклу розведення. Цей протокол охоплював дезінфекцію вольєрів, частоту застосування лікарських засобів, періодичну дегельмінтизацію та профілактичну вакцинацію — усе це запровадили, щоб підвищити виживаність барсенят. Окрім того, для догляду за сестрами призначили окремого доглядача.

Останні дані свідчать про стабільне зростання популяції снігового барса в Китаї: кількість зафіксованих особин становить понад 1200. «Відновлення диких популяцій свідчить про значний успіх у збереженні снігових барсів», — зазначив Лянь Сіньмін, дослідник Північно-Західного інституту біології нагір’я Китайської академії наук.

«Постійне покращення методів розведення снігових барсів у неволі нині забезпечує міцну наукову базу та технічну підтримку як для програм збереження ex situ, так і для досліджень біологічних особливостей, моделей поведінки та репродуктивних механізмів цього виду», — додав Лянь.

З часу заснування парк врятував і реабілітував понад 2200 особин 62 видів диких тварин, зокрема снігових барсів, джейранів Пржевальського та чорношиїх журавлів. Слід зазначити, що майже третина цих тварин згодом змогла вижити в дикій природі та була успішно випущена у природне середовище.

«Ми розробили комплексну модель, що поєднує систематичні заходи з порятунку з індивідуальним науковим спостереженням для реабілітації, захисту та випуску в дику природу таких видів, як снігові барси, китайські гірські кішки, чорні лелеки та євразійські рисі, досягнувши успішного поєднання ветеринарії та екології охорони природи», — сказав Ці.

Він додав, що в майбутньому провінція Цинхай активізує роботу з порятунку, збереження та громадської просвіти щодо снігових барсів та інших видів диких тварин.

Снігові барси охороняються в Китаї на найвищому державному рівні та внесені до списку вразливих видів Міжнародного союзу охорони природи.

Теґи: