- Image
-
- Content
-
Через безперервну критику різних аспектів проєкту «Гепард» чиновники у сфері охорони дикої природи та дослідники Національного управління охорони тигрів (НУОТ) підготували статтю, яка, на їхню думку, має спростувати «постійну критику» й «сенсаційні матеріали ЗМІ» щодо проєкту, а також відстояти його здобутки.
Посадовці та науковці заявили, що частину критики проєкту зумовлюють ідеологічні упередження.
У статті, опублікованій у журналі «Frontiers in Conservation Science» (міжнародному природоохоронному виданні), наголошується, що гепарди, привезені до Індії, добре пристосувалися, а сам проєкт показав значний прогрес за 2,5 роки.
Також наголошується, що проєкт показує обнадійливі результати, хоча реінтродукція гепардів — «поетапний і ризикований процес з неминучими стадіями адаптації та навчання». Головним автором статті є Санат Крішна Мулія, ветеринарний асистент НУОТ, а серед співавторів — Гобінд Сагар Бхарадвадж, керівник проєкту «Тигр».
Проєкт «Гепард» було започатковано у вересні 2022 року. В межах цього проєкту до Індії привезли африканських гепардів із Намібії та Південної Африки. Спочатку з цих двох країн привезли двадцять гепардів.
У статті розглянуто, зокрема, такі питання: наукове обґрунтування проєкту, «безпідставні занепокоєння щодо утримання гепардів у неволі», «хибні етичні та правові занепокоєння» та «хибні уявлення про ветеринарні можливості й польові заходи».
Автори прагнули спростувати звинувачення у тривалому утриманні гепардів у вольєрах, а також відповісти на запитання про критерії такого утримання.
Урядовці зазначили в статті, що гепардів утримували у великих вольєрах для адаптації, де ті полювали на місцеву здобич і не отримували підгодовування. Вони додали, що поступовий випуск — це загальноприйнята світова практика реінтродукції хижаків.
Автори стверджують, що гепарди наразі добре пристосувалися до місцевості після відновлення поетапного випуску на початку 2025 року, якому передували невдачі, зокрема загибель тварин у травні–червні 2023 року через, як зазначено, «непередбачені проблеми» — зараження кліщами, спричинене незвичайним зимовим хутром.
Згідно зі статтею, шість привезених гепардів і вісімнадцять кошенят наразі живуть на волі в Національному парку Куно, а інші очікують на випуск.
Влада також веде переговори з урядами Намібії, Ботсвани й Південної Африки щодо подальшого переселення гепардів, зазначається в статті.
Однак у статті не згадано загибель самця гепарда на ім’я Паван, який, за даними лісового департаменту штату Мадґ'я-Прадеш, потонув у серпні 2024 року.
Автори також повідомляють про народження двадцяти п'яти гепарденят за 2,5 роки, що свідчить про сприятливі умови.
Стосовно критики соціальних наслідків проєкту, автори стверджують, що не було примусового або невиправданого переселення місцевих громад, а значна частина переселень відбулася задовго до цього.
Щодо стресу, якого зазнали гепарди через неодноразові іммобілізації, у статті зазначено, що не відзначено жодного випадку загибелі внаслідок іммобілізації. Протягом 2,5 року від початку проєкту понад двадцять гепардів іммобілізували загалом дев'яносто разів для планових оглядів, лікування та встановлення радіонашийників.
