- Image
-
- Content
-
Тигриця Зінат, якій зараз три з половиною роки, полює на здобич у просторому вольєрі Тигрового заповідника Сіміліпал, який відтворює природне середовище. Вона не призвичаюється до людей навіть після п’яти місяців перебування у заповіднику, — розповів науковець Індійського інституту дикої природи Біваш Пандав виданню «The Times of India».
Пандав, який керує програмою переселення тигрів та консультує керівництво Сіміліпалу, заявив, що Зінат цілком готова до випускання в дику природу, тому далі тримати її в неволі недоцільно. «Це спільна робота, і рішення про її випускання ухвалимо своєчасно», — уточнив він.
Спостереження Пандава є вирішальними, оскільки розсіюють побоювання щодо її випускання. «Зінат почувається досить добре. Немає підстав для занепокоєння. Ми дуже сподіваємося, що вона стане постійною мешканкою Сіміліпалу. Усе йде як треба», — повідомив він виданню.
Він також додав, що переселення до Сіміліпалу проходить успішно. «Робота з дикою природою завжди є експериментальною, і ми не можемо повністю її контролювати. Це не хімічна чи фізична лабораторія. У дикій природі доводиться багато прогнозувати й створювати відповідні умови. Але з огляду на те, як Зінат нині поводиться в Сіміліпалі, ми дуже сподіваємося, що експеримент буде успішним», — сказав він.
Щодо того, як довго можна тримати тигрицю у вольєрі, Пандав зауважив: «Доки поведінка тварини залишається нормальною, її можна тримати у вольєрі. Це також залежить від умов утримання тигрів. Якщо ви помічаєте будь-які відхилення в їхній поведінці у вольєрі — наприклад, якщо тварина постійно б’ється об сітку вольєра, звикає до годування й перестає полювати самостійно, втрачає навички полювання — тоді це викликає стурбованість. Але нічого подібного не відбувається», — уточнив він.
Зінат привезли до Сіміліпалу з Тигрового заповідника Тадоба-Андхарі у листопаді минулого року. Її випустили 14 листопада в Чахалі, основній зоні в північній частині заповідника. Через три дні вона покинула цю територію, за одну ніч перетнула перевал Бангіріпосі, прямуючи до слонового коридору Бадампахар-Дхобадхобін, а зрештою дійшла до міста Чайбаса у штаті Джхаркханд. Звідти вона подалася до Раджабаса на території лісництва Чакулія, а згодом перейшла до Західної Бенгалії.
Її відловили під час спільної операції лісових служб Західної Бенгалії та Одіші.
Втім влада Західної Бенгалії не дозволила відразу після відлову вернути Зінат до Одіші, тож Національне управління збереження тигрів розкритикувало затримку й вимагало її невідкладного випускання.