Перепис левів 2025: виклики та перспективи співіснування з людьми

H. С. Сінгх, колишній інспектор з охорони природи штату Ґуджарат, спостерігав звичну картину під час перепису азійських левів 2025 року. «У манговому саду на території Джамвали в районі Ґір-Сомнатх лев відпочивав у тіні мангового дерева, а жінка за кілька метрів від нього працювала, збираючи манго. Це був звичайний день у Саураштрі, де живуть леви», — розповідає він.

На території, що охоплює 35 000 км², популяція азійського лева зросла на 32 % за результатами перепису, проведеного лісовим відомством Ґуджарату, — з 674 особин, зареєстрованих у 2020 році, до 891.

За останні 35 років ареал левів збільшився на 430 % — з 6 600 км² у 1990 році до 35 000 км² у 2025 році, а популяція левів зросла на 213 %. Це свідчить, що леви долали великі відстані, шукаючи здобич, а її нестача стримувала зростання популяції. Однак за останнє десятиліття імовірно з’явилася протилежна тенденція. За 10 років популяція левів зросла на 70,36 %, а ареал збільшився на 59,09 %. Оскільки ресурси чотирьох основних заповідників уже давно вичерпалися, великі котячі живуть на околицях людських поселень та сільськогосподарських угідь, де полюють на худобу.

Сінгх, порівнявши останні дані про популяцію левів із даними про леопардів, зареєстрованими у 2023 році, дійшов висновку, що в ареалі левів мешкає 1 886 великих котячих, серед яких 995 леопардів, які конкурують за територію та здобич.

Проте доктор Й. В. Джала, колишній декан Індійського інституту дикої природи та експерт з левів, застерігає: «Фермери отримують компенсації за втрату худоби внаслідок нападів левів. Крім того, незаконні сафарі для спостереження левів також приносять прибуток. Якщо щільність популяції левів перевищить певний поріг, а витрати будуть більшими за вигоди, ця тонка рівновага може порушитися».

Сінгх, з посиланням на дані лісового відомства, зазначає, що у 2015–2024 роках унаслідок 189 нападів левів загинуло 35 осіб. Лісове відомство розглянуло 28 798 заяв на компенсацію за загибель худоби, 80 % яких сталося через напади левів.

Як тигри й леопарди, леви також живляться падлом. На землях змішаного використання, заселених людьми за межами Національного парку Ґірський ліс, свійські тварини та падло є важливим джерелом їжі поряд з антилопами нільгау й дикими кабанами. Зокрема, кількість антилоп нільгау у селах дуже велика, і майже половину раціону левів за межами Національного парку Ґірський ліс становлять антилопи нільгау. Вони поділяють здобич з іншими падалеїдами у лісах.

Згідно з обліком худоби 2019 року орієнтовна кількість свійських тварин — корів, буйволів, кіз, овець, собак тощо — становить понад 2,29 мільйона у чотирьох основних районах, де живуть леви (Амрелі, Бхавнагар, Джунаґадх та Ґір-Сомнатх), порівняно з більш як 170 830 дикими копитними (зокрема 98 420 з них — у Національному парку Ґірський ліс). Крім того, у цих чотирьох районах налічується 80 050 голів бездоглядної худоби та 208 020 безпритульних собак. Це дає змогу левам виживати при високій щільності популяції на природоохоронних територіях.

Згідно з обліком диких тварин 2023 року у інших семи районах Саураштри, де леви не мешкають, налічувалося 84 470 диких копитних, переважно нільгау. Крім того, згідно з останніми даними ветеринарної служби (2024 рік), налічується 121 980 голів бездоглядної худоби (переважно биків) та 198 480 безпритульних собак. Ці безпритульні свійські тварини залишаються без нагляду, не мають цінності для селян й є доступною кормовою базою для хижаків поряд із дикими копитними. Отже, загалом 404 930 тварин становлять доступну кормову базу для хижаків у семи районах, де леви не мешкають.

Крім того, у семи районах налічується близько 1,35 мільйона корів. Якщо хижаки не полюватимуть на них, то після їхньої загибелі їхні туші стануть поживою для хижаків. Поголів’я великої рогатої худоби у семи районах Саураштри становить близько 3,94 мільйона. «Ці цифри свідчать про достаток їжі для левів у майбутньому, якщо вони розселяться та заселять придатні території», — вважає Сінгх.

Лісове відомство Ґуджарату, враховуючи сучасні тенденції зростання популяції левів та їхнього розселення на нові території, у 2023 році підготувало довгостроковий комплексний проєкт «Лев@2047: візія для Амріт Кал». Це означає, що до того часу, коли Індія святкуватиме сторіччя незалежності у 2047 році, чисельність популяції та ареал левів можуть суттєво зрости в усій Саураштрі, додає Сінгх.

Згідно з обліком 2025 року у лісових масивах ареалу левів виявили 496 особин (55,7 %) порівняно з 345 особинами (51 %) у звіті 2020 року. Це дивно, адже площа лісового покриву не зросла, якщо не враховувати 16 левів, що оселилися у заказнику Барда в районі Порбандар площею 192 км². У звіті про облік це назвали прикладом успіху в збереженні природи.

Біолог, фахівець з охорони природи та експерт з великих котячих Раві Челлам підтримує розвиток подій у Барді, але пояснює, що це не означає виконання рішення Верховного Суду від 2013 року, яке зобов’язувало штат Ґуджарат переселити частину левів із Саураштри для довгострокового збереження виду.

Лісове відомство заявляє, що леви переселились до Барди природним шляхом, і це підтверджує існування коридору між Національним парком Ґірський ліс та заказником Барда. До того ж заказник Барда розташований лише за 100 км навпростець від Національного парку Ґірський ліс. «Якщо трапиться стихійне лихо, таке як циклон або спалах хвороби, леви в заказнику Барда також зазнаватимуть тих самих ризиків», — каже Челлам.

Також вражає зростання прибережної популяції левів на 29 %. Хоча в прибережних районах зафіксували 134 левів, ці великі котячі надають перевагу життю у відкритих лісах, утворених здебільшого колючими заростями просопіса юліфлора (Prosopis juliflora). За останні п’ять років помічали мігруючі групи левів на союзній території Діу та в південних талуках району Ахмедабад (Дхандхука та Бавла). Однак облік 2025 року ще не включає ці регіони до територій їхнього постійного проживання.

Джала каже, що леви люблять узбережжя, оскільки влітку біля моря прохолодніше, й вони виживатимуть, поки матимуть здобич та воду. «Зараз цьому дикому хижакові потрібно забезпечити окремий простір для полювання, інакше ми порушуємо його еволюційну здатність залишатися «диким»», — застерігає він.

Інші біологи більше стурбовані двадцятьма двома левами, зареєстрованими як «мігруюча популяція» в коридорах левів. «Ці коридори тепер потрібно охороняти насамперед для збереження виду. Тут уже є автомагістралі, залізничні колії, міста тощо. Наприклад, широкі автомагістралі перетинають заказники Ґірнар та Барда. Є величезний комерційний тиск на видобуток корисних копалин, розвиток міської інфраструктури, сонячних електростанцій, вітряків та туристичних потреб щодо будівництва сафарі-парків, які обмежуватимуть вільне пересування мігруючої популяції», — каже Чайтанья Джоші, природоохоронець, тісно пов’язаний із територією Національного парку Ґірський ліс.