Люди — одна з найсерйозніших загроз для левів

Леви стикаються із численними загрозами, однак нове дослідження показало, що люди є однією з найсерйозніших загроз.

З 1980 до 2018 року на територіях навколо Національного парку Етоша, що на півночі Намібії, люди вбили 698 левів. У середньому 22 леви щороку, проте дослідники вважають, що цей показник, ймовірно, занижений.

Дослідження також показало, що ці вбивства зумовлені не одним, а кількома чинниками.

“Причинами є екологічні, культурні та кліматичні чинники”, — каже Діпанджан Наха, головний автор дослідження та науковець Лабораторії екології річки Саванна Університету Джорджії та дослідницького центру Онгава в Намібії.

Національний парк Етоша — одним із найбільших місць проживання левів та популярне місце для екотуризму.

Дослідження засвідчило, що найбільше левів гинуло протягом холодного сухого сезону — з травня до серпня. У цей період леви перетинають огорожу Етоша й виходять за межі парку.

Коли води стає менше, зменшується й кількість здобичі, що змушує левів залишати межі парку. Через це вони заходять на ферми довкола парку, де тримають худобу й розводять дичину. Це, своєю чергою, спричиняє конфлікти з людьми.

“Коли леви виходять із Етоша на сусідні ферми чи громадські землі, вони знаходять дичину й худобу, — каже Наха. — Тож ці леви думають: „Можливо, це гарне місце, щоб оселитися“. Але коли вони там опиняються, їх відстрілюють”.

“Території навколо парку є для них своєрідною екологічною пасткою. Щойно леви виходять за межі парку, у них починаються проблеми з фермерами”.

У місцях із густішою рослинністю було менше випадків загибелі левів, оскільки хижаки можуть краще ховатися від людей. Однак молодих самців убивали частіше, ніж самок, оскільки їх часто витісняють із територій, які контролюють домінантні прайди.

У 1990-х і 2000-х роках регіон Етоша потерпав від частих посух, які змусили фермерів перейти від розведення худоби до розведення дичини. Фермери, які розводили дичину, були вороже налаштовані щодо хижаків, адже вартість дичини значно вища.

Дослідники вважають, що з’ясування причин убивств левів відіграє вирішальну роль у захисті цих тварин.

“Зазвичай люди, які вбивають левів, просто намагаються захистити свої джерела прибутку, — зазначають дослідники. — Леви полюють на худобу та поїдають її, а фермери залежать від цієї худоби, щоб прогодуватися. На думку фермерів, вони просто захищають своїх тварин. Комерційні фермери не отримують компенсації, коли хижаки вбивають їхніх тварин, тому вони вдаються до летальних способів боротьби з хижаками”.

Ситуацію погіршує огорожа, що розділяє регіон. Її збудували, щоб запобігти поширенню хвороб, а фермерам з північного боку заборонено продавати м’ясо на південь від огорожі чи в інші країни.

“Ця огорожа спричинила економічний поділ, і люди з південного боку кажуть: „Якщо лев убиває нашу худобу, це безпосередня загроза нашим джерелам прибутку“, — пояснює Наха. Це, можливо, спонукало до частішого застосування летальних способів боротьби з левами”.

Раніше люди значно рідше сприймали левів як загрозу.

Колись у районі нинішнього Національного парку Етоша жили корінні мисливці-збирачі, які звикли жити поруч із великими кішками. Але європейці, оселяючись у регіоні, ймовірно, сприймали левів як загрозу власній безпеці, адже мали вогнепальну зброю, щоб упоратися з цією уявною небезпекою.

Однак можливо вдасться повернутися до мирного співіснування з левами.

“Потрібен комплексний підхід до природоохорони, аби зменшити негативні наслідки — зокрема скоротити вбивства левів і загрози для худоби та джерел прибутку людей”, — каже Наха.

Наявність левів могла б приносити громадам користь завдяки туристичним проєктам, новим робочим місцям і залученню до моніторингу цих хижаків у дикій природі.

Визначивши, які території найбільше потерпають від конфлікту між людьми та левами, урядовці могли б адаптувати заходи для конкретних регіонів і поліпшити добробут як людей, так і великих кішок, що мешкають поруч із ними.