Іберійська рись, яка раніше була під загрозою зникнення, досягла рекордної чисельності в Андалусії

Іберійська рись продовжує успішно відновлюватись в Іспанії, популяція досягла історичного максимуму завдяки стабільному зростанню чисельності в 2024 році. Загальна чисельність становить 2401 особину, що на 19 % більше, ніж торік.

Цей обнадійливий результат «свідчить про позитивну динаміку популяції, що триває вже 20 років завдяки моніторингу та природоохоронним заходам», — повідомило Міністерство екології та демографії Іспанії. Міністерство оприлюднило результати моніторингу з усіх регіонів Іспанії, де мешкає рись, а також із Португалії. Згідно з цими даними, більша частина популяції — 2047 особин (85,3 %) — живе в Іспанії, решта 354 особини (14,7 %) — у Португалії.

У Андалусії мешкає 836 рисей, що становить 40,8 % загальної кількості, хоча найбільше їх у Кастилії-Ла-Манча — 942 особини, або 46 % популяції. Рисі також мешкають в Естремадурі, де нарахували 254 особини (12,4 %), та в Мурсії, де нині мешкає 15 рисей (0,73 %).

Три основні географічні райони Андалусії з найбільшою кількістю рисей знаходяться в Сьєрра-Морені, де налічується 1082 особини, багато з них живуть у важливих ареалах, суміжних із землями Кастилії-Ла-Манча. У східній частині Сьєрра-Морені в провінціях Хаен і Кордова живе 638 рисей, а в перехідних зонах із Кастилією-Ла-Манча — 53; зокрема в провінціях Сьюдад-Реаль та Альбасете зафіксовано 444 рисі.

Серед облікованих особин 1557 рисей були дорослими або молодими; серед них — 708 самців і 706 самиць. Кількість самців-плідників досягла 470, що на 64 більше, ніж у 2023 році. Водночас кількість самиць-плідниць поступово наближається до 750 особин — однієї з цілей щодо чисельності популяції, досягнення якої дозволить виключити рись зі списку видів, що перебувають під загрозою зникнення. Кількість рисенят, народжених у 2024 році, також зросла до 844.

У всій країні вид нині розмножується в 17 географічних регіонах. На початку ХХІ століття він був на межі повного зникнення, але за 23 роки його популяція зросла в 24 рази: від менше ніж 100 відокремлених особин, зафіксованих 2002 року в Доньяні, Сьєрра-де-Андухар й Монторо, до понад 2400 нині.

Минулого року статус виду змінився з «під загрозою зникнення» на «вразливий», хоча він усе ще вважається таким, що перебуває під значною загрозою. З цієї причини програму збереження рисі розширили останніми роками на нові території для реінтродукції, зокрема Мурсію у 2023 році, а цього року її планують розширити північніше — до Кастилії й Леона, де у Серрато-Палентіно вже розпочали випуск перших рисей.

Регіональний уряд Андалусії назвав нові результати обліку рисей «чудовою новиною щодо біорізноманіття Андалусії» та наголосив, що відновлення популяції вже вважається «взірцем охорони видів у світі».

Це підкреслила регіональна речниця з екології та сталого розвитку Каталіна Гарсія, яка відзначила головну роль Андалусії у відновленні цього символічного виду. За словами Гарсії, «це відновлення є результатом спільних зусиль науковців, екологів, землевласників, фермерів, мисливців, неурядових організацій та державних адміністрацій, що об'єдналися заради спільної мети: забезпечити майбутнє іберійської рисі». Каталіна Гарсія відзначила «збільшення місць розмноження та кількості рисенят, особливо в андалузьких районах, зокрема Гуаррісас, Сьєрра-Арана, Сьєрра-Норте-де-Севілья та сільська місцевість басейну Гвадалквівіру». Вона також заявила, що «дані підтверджують створення нових стабільних і життєздатних популяційних осередків завдяки програмам реінтродукції та збереження, які реалізує уряд Андалусії у рамках різних природоохоронних проєктів».

Всесвітній фонд дикої природи (WWF) також схвально оцінив позитивні зміни популяції рисі в Іспанії та Португалії й закликав продовжувати спільну роботу як протягом останніх двох десятиліть, щоб подолати численні загрози для виду. Природоохоронна організація назвала браконьєрство й загибель на дорогах головними загрозами для рисі. Крім того, WWF висловив стурбованість зменшенням популяції дикого кролика — головної здобичі рисі, чисельність якого за останні 10 років у природі скоротилася на 70 %.