- Image
-
- Content
-
Через три тижні після того, як пожежа Ітон охопила нашу громаду, неподалік випалених передгір’їв Сьєрра-Мадре знайшли нерухому руду рись. Ми відрядили інспектора Служби контролю за тваринами, аби з’ясувати обставини.
Щойно інспектор прибув, стало зрозуміло, що самиця рудої рисі перебувала в надзвичайно важкому стані. Тварина була помітно виснажена та навіть не намагалася втекти — це очевидна ознака серйозної проблеми.
Її швидко доправили до притулку «Г'юмейн» у Пасадіні, де команда ветеринарів надала їй невідкладну допомогу. Тварина мала тяжкі опіки на всіх чотирьох лапах, подекуди рани сягали кістки.
Зазвичай ми б передали поранену тварину до центру реабілітації диких тварин, що краще обладнаний для догляду за хижачкою такого розміру, але цього разу обставини були іншими.
У притулку «Г'юмейн» у Пасадіні рись лікували від опіків. Ветеринари склали план догляду, що мав на меті зменшити стрес і водночас забезпечити її всім необхідним для одужання. (Фото надано «Г'юмейн»)
Пожежа Ітон знищила 14 000 акрів (близько 5 665 гектарів) Національного лісу Анджелес та спустошила навколишні поселення в передгір’ях. Чимало диких тварин, які мешкали на цих територіях, змушені були їх покинути.
Після пожежі одні дикі тварини тікали, інші ховалися, а чимало, на жаль, гинули у вогні. Ми надали допомогу десяткам поранених тварин у нашому Центрі реабілітації диких тварин імені Сандри Ґудспід: яструбам, в’юркам, павичам, американським кроликам та навіть кажанам.
Серед тварин, які постраждали від пожежі, було три руді рисі — вражаюча кількість, адже стільки зазвичай потрапляє до нас за цілий рік. Таке раптове збільшення кількості постраждалих тварин свідчило про небачену шкоду для місцевої дикої природи: було знищено природні середовища існування, через що дедалі більше тварин опинилося під загрозою.
Не лише ми мали таку проблему: інші природоохоронні організації також були перевантажені. Попри це, ми й далі дбали про всіх диких тварин під нашою опікою, зокрема й про руду рись із сильними опіками.
Лікування рудої рисі — справа нелегка. Під час первинного огляду поранена рись була під дією сильних заспокійливих. Команда провела рентгенівське обстеження, розпочала інфузійну терапію та обробила її важко обпечені лапи. Рани ретельно перев’язали й призначили необхідні антибіотики, щоб запобігти інфекції.
Упродовж наступних двох місяців вона потребувала регулярних перев’язок та медичних оглядів. Розроблений ветеринарами план догляду мав на меті зменшити стрес та забезпечити рисі все необхідне для одужання.
Коли лапи рудої рисі загоїлися, й вона набрала вагу, ми почали співпрацювати з Центром реабілітації диких тварин Каліфорнії, де щойно звільнилося місце в одному з великих відкритих вольєрів. Треба було пересвідчитися, що тварина повністю демонструє природну поведінку, потрібну для виживання в дикій природі.
Невдовзі рись переконливо довела, що здатна бігати, лазити й самостійно полювати. Після трьох місяців інтенсивної реабілітації, самиця рудої рисі, яка колись була на межі життя та смерті, достатньо зміцніла, щоб повернутися до дикої природи.
Щоб забезпечити цій рисі найкращі умови для виживання, її треба було випустити на знайому їй територію. У співпраці з Департаментом риболовства і дичої природи Каліфорнії й лісниками цієї ділянки ми визначили, що найкращим місцем для випуску буде Сьєрра-Мадре — саме там, де її й знайшли спочатку.
День випуску був сповнений емоцій. Наші співробітники, які опікувалися дикими тваринами й дбали про неї відтоді, як її привезли до притулку наприкінці січня, оточили транспортну клітку, у якій її перевозили.
Коли дверцята клітки відчинилися, вона нерішуче озирнулася, а тоді стрімголов кинулася вперед. На вершині пагорба вона на мить зупинилася, обернувшись, щоб востаннє поглянути на людей, які допомогли їй одужати. Як і рись, інші дикі тварини повертаються на території, випалені під час пожежі в районі Ітон.
Фотопастки в Альтадені нещодавно зафіксували койотів, оленів, сов, рудих рисей та навіть пуму. Почали відновлюватися рослинність і популяції комах.
Доки наша громада — і люди, і тварини — відновлюється, ми пишаємося тим, що надаємо постійну допомогу й реабілітацію осиротілим і пораненим диким тваринам на нашій підвідомчій території.
