Від національного символу до екзотичної прикраси: як полювання доводить малайського тигра до вимирання

Підсудний, чоловік середніх років китайського походження, вбраний у блідо-блакитну сорочку й джинси, тихо сидів на лаві підсудних, поки адвокати допитували свідків.

Іноді він озирався і хмурився, дивлячись на десяток відвідувачів у залі окружного суду Куала-Лумпура — переважно представників ЗМІ та природоохоронних громадських організацій.

Чоловік опинився на лаві підсудних через оздобу на стіні в елітній квартирі, яка, імовірно, належала йому.

У серпні 2022 року працівники Департаменту охорони дикої природи і національних парків Півострівної Малайзії (Perhilitan) і Королівської поліції Малайзії виявили й вилучили шкуру тигра у скляній рамі, що висіла на стіні вітальні: трофей зі зникаючого виду тварин.

14 квітня, першого дня судового розгляду, шкура тигра з головою вже не була у скляній рамі. Того дня вона лежала згорнута в прозорому пластиковому контейнері на столі в глибині зали, біля лави підсудних.

Для 49-річного підсудного голова і шкура тигра, найімовірніше, були просто екзотичною прикрасою. А от для захисників природи це свідчило про глобальну кризу.

У Малайзії зберігання «будь-якої частини тіла та виробу з видів, що перебувають під цілковитою охороною», таких як тигр (Panthera tigris), без спеціального дозволу є правопорушенням згідно зі статтею 68, частиною 1, пунктом «б» Закону про охорону дикої природи 2010 року. У разі обвинувального вироку йому загрожує штраф від 100 000 до 500 000 малайзійських ринґітів (приблизно від 1 до 5 млн грн) та позбавлення волі на строк до п’яти років.

Чоловік не визнав своєї вини на першому слуханні справи 4 березня 2024 року. Того дня не розглядали питання, як шкура тигра потрапила до квартири цього чоловіка на вулиці Джалан Тун Разак.

Того дня суд розглянув деталі рейду, який відбувся 1 серпня 2022 року. Чотири працівники Perhilitan та п’ять поліцейських, за заявою громадянина, увійшли до помешкання близько 12:45 разом із підсудним. Під час перехресного допиту адвокатами захисту суд дізнався, що учасники рейду, який проводили в межах операції «Ops Bersepadu Khazanah» («Спільна операція зі збереження національних багатств»), перед початком операції бачили відео зі шкурою тигра у TikTok. Того дня відео в суді не показали.

Наступного дня суд розглянув результати експертизи ДНК, які підтвердили, що шкура належала тигру, а не була підробкою, як припускав захист. Протягом перших двох днів судового розгляду ніхто не висловлював припущень, що підсудний був членом браконьєрського або контрабандного угруповання. Однак якщо підсудного визнають винним у зберіганні незаконного трофея, з юридичного погляду його вважатимуть учасником незаконної торгівлі дикими тваринами, яку Інтерпол вважає одним із найбільших і найприбутковіших видів злочинної діяльності.

Попит як рушійна сила

Малайський тигр (Panthera tigris jacksoni), ендемічний вид Малайського півострова, є символом Малайзії — два малайські тигри зображені з обох боків щита на гербі країни. На жаль, він перебуває під загрозою повного зникнення і внесений до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи (МСОП) як критично загрожений вид, тоді як вид загалом має статус зникаючого виду.

Незважаючи на міжнародні заборони та посилення правоохоронної діяльності на міжнародному і національному рівнях протягом останніх двох десятиліть, частини тіла тигрів та інших диких тварин і надалі незаконно потрапляють на ринок — від браконьєрів через посередників до покупців.

Хоча увагу часто зосереджують на торговцях та посередниках, а також на суворіших вироках, експерти з охорони природи і права розповіли агентству Bernama, що головна причина незаконної торгівлі дикими тваринами — це попит — переважно з боку заможних осіб, які вважають види на межі зникнення символами статусу або застосовують їх як екзотичні ліки.

«Основна відповідальність лежить на тих, хто створює попит. Без попиту не буде і пропозиції», — зазначила докторка Хаезріна Бегум Абдул Хамід, кримінологиня та старша викладачка юридичного факультету Університету Малая. Вона додала, що покупці також можуть уникати відповідальності за злочин, оскільки вбивали не вони.

2023 року Інтерпол оцінив обсяг незаконної торгівлі дикими тваринами у 20 млрд доларів США (що становить 87,48 млрд малайзійських ринґітів). Експерти з охорони природи повідомили Bernama, що однією з причин поширення цієї торгівлі є те, що перевозити диких тварин та їхні частини значно легше, ніж отримати за це покарання.

У дикій природі залишилося менш як 150 малайських тигрів; причини цього — втрата середовища існування, брак здобичі, конфлікти з людьми і браконьєрство. Хоча деякі частини тіла тигрів продають для застосування в традиційній медицині або духовних ритуалах, шкури і опудала часто купують, щоб демонструвати їх як ознаки могутності, багатства чи впливу.

«Трофей вручають чемпіонові, чи не так? Так само історично склалося і для мисливців: полюючи на тигра, вони пишалися тим, що подолали надзвичайно небезпечну тварину», — сказав колишній професор, доктор Ахмад Ісмаїл, президент Екологічної асоціації Малайзії.

МСОП повідомляє, що понад 150 300 видів перебувають під загрозою зникнення.

Суворе дотримання закону

За даними Управління ООН із наркотиків та злочинності (UNODC), застосування законодавства залишається складним завданням, оскільки ринок змінився. Якщо раніше незаконною торгівлею дикими тваринами займалися здебільшого дрібні місцеві браконьєри та продавці, то зараз її значною мірою контролюють впливові міжнародні злочинні угруповання. Розслідування різних міжнародних правоохоронних органів, міжнародних природоохоронних груп і ЗМІ показують, що частини тигрів перевозять контрабандою дедалі складнішими маршрутами. Малайзія є важливим транзитним пунктом і джерелом цього незаконного обігу диких тварин.

Нещодавно, 20 квітня 2025 року, співробітники Департаменту охорони дикої природи спільно з поліцейськими підрозділами Міжнародного аеропорту Куала-Лумпур (KLIA) затримали і заарештували чоловіка з Індії, який намагався контрабандою провезти гібона аґіле (Hylobates agilis) і шість червоновухих прісноводних черепах (Trachemys scripta elegans).

З появою соціальних мереж дедалі більша частина незаконного обігу диких тварин перемістилася в інтернет, що ускладнює ситуацію через відсутність законів, які конкретно забороняли б торгівлю через інтернет дикими тваринами та їхніми частинами. У 2022 році Малайзія усунула цю прогалину в Законі про охорону дикої природи, додавши статтю 88-б, що передбачає кримінальну відповідальність за рекламування в інтернеті, продаж або купівлю диких тварин та їхніх частин. Однак станом на 23 квітня 2025 року, згідно з юридичними джерелами, закон ще не набрав чинності.

Завдяки інтернет-платформам продавцям і покупцям більше не потрібно зустрічатися для передачі незаконних товарів. У звіті мережі моніторингу TRAFFIC за 2022 рік повідомляється про виявлення сотень оголошень про продаж, зокрема, шкур, зубів і кігтів тигрів на соціальних платформах у Південно-Східній Азії, зокрема в Малайзії та Індії. При цьому було зафіксовано 2 205 випадків конфіскації диких тварин та їхніх частин у 13 країнах ареалу тигра.

У новинах 2023 року генеральний директор Perhilitan Датук Абдул Кадір Абу Хашим зазначав, що незаконний обіг диких тварин у соціальних мережах зростає, причому TikTok набуває дедалі більшої популярності. «Продавці раптом видаляють свої акаунти з платформ, але знову з’являються через два—три місяці. Потім вони постійно змінюють назви своїх акаунтів, щоб уникнути викриття правоохоронцями», — сказав він.

Спільними зусиллями

Однак експерти зазначають, що соціальні мережі також можуть допомогти зупинити незаконну торгівлю, привертаючи увагу влади до такої діяльності. В одному випадку відео в TikTok, де люди висмикували вуса мертвому тигру, який загинув в аварії з вантажівкою в Пераку в листопаді 2023 року, обурило користувачів мережі і швидко поширилося інтернетом, що привернуло увагу працівників Perhilitan.

Ахмад, який також був президентом Малайзійського товариства любителів природи, пояснив агентству Bernama, що користувачі соціальних мереж мають краще розуміти проблеми дикої природи, додавши, що необхідні додаткові дослідження популяцій тигрів. «Якщо громадяни, побачивши такі відео, занепокояться, вони можуть одразу повідомити Департамент охорони дикої природи. Це один зі шляхів. Тому освіта надзвичайно важлива. Іноді люди не знають (що вони мають повідомляти)», — сказав він.

Закони щодо злочинів щодо дикої природи вже досить суворі, але питання в тому, чи належно їх застосовують. Останніми роками судді ухвалюють суворіші вироки особам, які скоїли злочини щодо дикої природи, але деяким все ж вдається домогтися значного пом’якшення покарання після апеляції.

Наприклад, у серпні 2023 року Високий суд Темерло пом’якшив вирок 32-річному Бурхануддіну Камілу Аденану, призначивши три роки ув’язнення з одночасним відбуванням термінів (що фактично означає один рік ув’язнення), а також зменшив штраф до 350 000 малайзійських ринґітів. Якщо він не сплатить штраф, додатково отримає шість місяців ув’язнення за кожним обвинуваченням. Сесійний суд Темерло раніше засудив його до 10 років ув’язнення та штрафу в 1 мільйон малайзійських ринґітів за незаконне зберігання туші тигреняти і дві цілі тигрячі шкури у грудні 2022 року.

У розмові з агентством Bernama Хаезріна не погодилася з думкою, що злочини щодо дикої природи вважають менш серйозними, ніж злочини проти людей, зазначивши, що суспільне сприйняття має змінитися на користь захисту тварин.

Після двох днів розгляду судовий процес у справі чоловіка зі шкурою тигра відклали на пізніший термін. Підсудного випустили під заставу, і наразі він перебуває на волі.

Однак тигри не мають перепочинку у своїй боротьбі за виживання, бо час для них невблаганно спливає. Без участі всіх, зокрема й громадськості, у боротьбі з незаконним обігом диких тварин такі трофеї, як ця тигрова шкура, можуть стати єдиною згадкою про колишнє життя цих величних тварин у джунглях Малайзії.

«Ми маємо врятувати наших тигрів. Інакше ми втратимо мару (нашу гідність). Безглуздо використовувати тигра як символ, якщо їх у нас не буде», — сказав Ахмад.