Уряд ПАР і надалі підтримує ганебну торгівлю тиграми, прирікаючи тварин на страждання в неволі

Через обмежене тлумачення вимог щодо експортних дозволів міністр лісового господарства, рибальства та довкілля Діон Джордж втрачає унікальну можливість зупинити неконтрольовану експлуатацію тигрів у Південній Африці й заручитися підтримкою міжнародної спільноти.

Стаття у виданні Daily Maverick висвітлює зростаюче занепокоєння щодо популяції тигрів, яких розводять у неволі в Південній Африці. Тигрів утримують у таких масштабах, що країна перетворилася на найбільшого у світі експортера тигрів.

Згідно зі звітом робочої групи Міністерства лісового господарства, рибальства та довкілля (DFFE) за 2024 рік, у Південній Африці в неволі утримують 626 тигрів, часто за жахливих умов. Дані з провінцій КваЗулу-Натал та Мпумаланґа не надходили, тому справжня кількість може бути ще більшою. Тигрів здебільшого розводять для трофейного полювання, торгівлі їхніми кістками на ринку тигрового вина в Південно-Східній Азії та експорту живих тварин.

Розведення тигрів створює серйозну загрозу їхньому добробуту, зокрема через невибіркове розведення, скупченість, неналежні умови утримання, генетичні аномалії, що призводять до гострих страждань, негуманні методи забою, погане харчування та раннє відлучення тигренят від матері.

Протягом 2016–2021 років із Південної Африки вивезли майже 200 живих тигрів.

Нещодавній запит Фонду EMS, поданий відповідно до Закону про сприяння доступу до інформації, виявив: у травні 2024 року групу з 40 тигрів вивезли до Індії як єдиної країни призначення. Хоча кількість тварин в одній партії, безперечно, вказує на комерційну мету, міністр лісового господарства, рибальства та довкілля Діон Джордж, вочевидь, так не вважає, як видно з його відповіді на парламентське запитання від 29 листопада 2024 року, в якій про цей експорт не згадано.

Нерегульоване розведення тигрів

Національні та провінційні нормативні акти Південної Африки вже є заплутаними й неузгодженими щодо регулювання поводження з видами великих котів, але стосовно тигрів та інших немісцевих представників родини котячих, схоже, існує значна законодавча прогалина.

Тигрів внесено до Додатка І Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни й флори, що перебувають під загрозою зникнення (СІТЕС). Оскільки в дикій природі залишилося менше ніж 2500 тигрів, вид перебуває під загрозою вимирання, тому будь-яка комерційна міжнародна торгівля ними та їхніми частинами заборонена.

Однак, відповідаючи на парламентські запитання 2022 року, DFFE заявило, що правила СІТЕС не застосовуються до Південної Африки, оскільки країна не є державою природного ареалу тигрів. На тигрів не поширюються Правила ПАР щодо видів, що перебувають під загрозою зникнення або охороняються (TOPS), оскільки вони є немісцевими видами.

У відповідь на подальше парламентське запитання в листопаді 2024 року Джордж підтвердив, що позиція міністерства «залишається незмінною». А потім, у квітні 2025 року, відповідаючи на інше парламентське запитання, міністр спритно ухилився від перевірки того, чи справді розведення тигрів є комерційним, заявивши, що «в Південній Африці немає комерційних підприємств із розведення тигрів, зареєстрованих СІТЕС, а DFFE про ці рішення не повідомляло».

Міністрове тлумачення правил СІТЕС, ймовірно, хибне, оскільки положення щодо тигрів чітко стосуються всіх країн, а не лише держав ареалу. Секретаріат СІТЕС також оприлюднив відповідну директиву від 6 серпня 2024 року, в якій зазначено: «Сторони, що мають інтенсивні підприємства з розведення тигрів у комерційних масштабах, повинні вжити заходів для обмеження популяції в неволі до рівня, що підтримує лише збереження диких тигрів; тигрів не слід розводити для торгівлі їхніми частинами та похідними виробами».

Джордж заперечив це, заявивши, що «Південна Африка не готуватиме рекомендований звіт для сприяння роботі СІТЕС зі збереження тигрів у дикій природі», знову наголосивши, що «установи, які утримують тигрів у Південній Африці, не експортують їх із комерційною метою».

Той факт, що власник перешкодив вивезенню тіла тигра, якому представники Національної ради товариств із запобігання жорстокому поводженню з тваринами (NSPCA) здійснили евтаназію через скалічення, оскільки, за його ж словами, «це гроші», увиразнює комерційний характер торгівлі. Той самий фермер утримує ще 81 тигра на своїй фермі з розведення й неодноразово підозрювався в порушеннях правил утримання тварин, що тривають з 2019 року; розслідування проводили NSPCA та спеціальний слідчий підрозділ «Яструби».

Крім того, незалежно від того, чи є вид екзотичним, для експорту чи імпорту всіх видів, внесених до додатків СІТЕС, потрібен дозвіл. Для видачі дозволу потрібен висновок про відсутність шкоди (NDF). Такого документа щодо тигрів у Південній Африці не підготовлено. Більше того, Закон про національне управління довкіллям: Біорізноманіття та прийняті на його підставі Правила щодо чужорідних та інвазійних видів 2020 року фактично регулюють імпорт, утримання, розведення, забій і переміщення таких видів і стосуються й екзотичних великих котів. Також можна внести немісцеві види до списку охоронюваних видів відповідно до TOPS, але цього ніколи не було зроблено.

Закон про захист тварин (APA) також передбачає захист диких екзотичних тварин. Розділ 10 конкретно надає міністрові сільського господарства повноваження, серед іншого, «видавати нормативні акти, що стосуються... способу та умов утримання будь-якої тварини», а також «будь-яких інших доцільних вимог, які можуть бути необхідні для запобігання жорстокому поводженню з тваринами або їхнім стражданням». Однак таких нормативних актів не видано. Хіба не настав час використати ці повноваження, щоб запобігти подальшим стражданням тигрів (та інших тварин у неволі)?

Це призвело до плутанини, оскільки обидва міністерства перекладають відповідальність одне на одного, коли йдеться про розведення тигрів. Простіше кажучи, жодне з них не бере на себе відповідальність за жорстоке поводження з тиграми.

Лазівка «зоопарк»

Згідно з правилами СІТЕС, міжнародна торгівля тиграми, розведеними в неволі, дозволена за певних умов, якщо це робиться із некомерційною метою, наприклад, освітньою чи природоохоронною.

Але комерційні розплідники та торговці тиграми використовують цю лазівку, вказуючи в дозволах на експорт код призначення СІТЕС Z (Зоопарк) замість коду T (Комерційний).

Проблема також у тому, що СІТЕС не має визначення поняття «зоопарк». Натомість, схоже, торгівля із зоопарками відбувається на підставі хибного уявлення, що всі зоопарки неодмінно служать цілям збереження й освіти.

Часто це не так, і навіть там, де такі цілі декларуються, переважають комерційні аспекти.

Тигриця відгризла собі частини передніх лап на фермі з розведення в Північно-Західній провінції. (Фото: NSPCA)

Однак комерційні структури неодноразово мали змогу ввозити види, внесені до Додатка I СІТЕС, що перебувають під загрозою зникнення, заявляючи, що вони є зоопарками. Ці установи часто є комерційними підприємствами, що використовують тварин для розважальних шоу, і ця діяльність дає значні прибутки.

Отже, проблема полягає в нерозумінні того, які правила слід застосовувати. Щодо джерел постачання, однак резолюція СІТЕС Conf. 12.10 (Rev. CoP15) чітко вказує країнам реєструвати будь-які установи, які розводять тигрів у неволі з комерційною метою. Станом на сьогодні в реєстрі СІТЕС для Південної Африки не зареєстровано жодного підприємства з розведення тигрів.

Хоча, за словами міністра, DFFE надіслало перелік установ, які розводять тигрів у неволі, до Секретаріату СІТЕС, міністр знову наголошує, що ці установи не експортують їх із комерційною метою. Схоже, міністр твердо тримається своєї позиції, що тигрів не експортують із комерційною метою, не маючи для цього жодних доказів, окрім коду в дозволі на експорт СІТЕС.

Незаконна торгівля

Протягом майже десятиліття в Південній Африці та за її межами фіксують значні вилучення та випадки викриття організованих злочинних угруповань, причетних до незаконної торгівлі частинами тіл великих котів.

Організація TRAFFIC (Мережа моніторингу торгівлі дикими тваринами) налічує майже 100 окремих випадків вилучення великих котів та їхніх частин у Південній Африці або під час вивезення з країни в період з 2004 по 2024 рік.

Останні тенденції у випадках вилучення контрабанди свідчать, що громадяни Вʼєтнаму співпрацюють із південноафриканцями для закупівлі частин тіл великих котів з метою експорту.

Через надто вузьке тлумачення правил СІТЕС та відсутність належних запобіжних заходів Південна Африка сприяє торгівлі тиграми та прирікає їх на страждання в неволі. Щодо питань збереження природи, діяльність та масштаби цих підприємств з розведення тигрів у неволі стають серйозною перешкодою для захисту й відновлення диких популяцій тигрів.

Залишається запитання: чому Південна Африка продовжує захищати цю ганебну торгівлю, яка вигідна лише жменьці розплідників на шкоду диким популяціям тигрів та природоохоронній репутації країни.