- Image
-
- Content
-
Науковці здійснили безпрецедентний крок: лише за кілька днів після того, як їм удалося відродити лютововка зі стародавньої ДНК, вони готуються повернути до життя вимерлого індійського гепарда. Індійського гепарда, свого часу найшвидшу наземну тварину на території Індії, оголосили вимерлим 1952 року через надмірне полювання та втрату природних оселищ. Нині більшість гепардів мешкає в африканських країнах, зокрема в Південно-Африканській Республіці, Намібії та Ботсвані. Останніми роками Індія намагається відновити популяцію, завозячи африканських гепардів; нині 26 особин, серед яких — 14 гепарденят, народжених у країні, живуть у Національному парку Куно штату Мадг'я-Прадеш.
Тепер учені взялися за ще амбітніший проєкт — відродити автохтонного індійського гепарда за допомогою найсучасніших генетичних технологій. До проєкту долучилися Інститут палеонаук імені Бірбала Сахні (BSIP) у Лакнау та Зоологічна служба Індії (ZSI). За словами науковця BSIP Ніраджа Рая, робота з секвенування повного генома перебуває на завершальній стадії. Завдяки цьому аналізу дослідники вивчають повний набір ДНК тварини, аби з’ясувати, що надавало їй унікальності та які чинники могли призвести до вимирання.
Після завершення секвенування дослідники за допомогою редагування геному модифікують ДНК африканського гепарда, щоб надати йому характерні риси індійського підвиду. Дослідники імплантують відредагований ембріон у самку африканського гепарда за допомогою методу сурогатного виношування. За такою самою схемою компанія Colossal Biosciences нещодавно отримала трьох вовченят лютововка. Мета проєкту — отримати особину, максимально подібну до автентичного індійського гепарда. Окрім того, дослідження поглибить розуміння історії виду та причини його зникнення.
Колись індійський гепард був поширений по всьому Індійському субконтиненті, однак уже до середини ХХ століття його чисельність різко скоротилася. Останніх трьох представників виду, зафіксованих в Індії 1947 року під час полювання в Чхаттісгарху, вбив махараджа Раманудж Пратап Сінґх Део. Через п’ять років, 1952-го, вид офіційно оголосили вимерлим у країні.