Двох гепардів планують переселити з Національного парку Куно до Заповідника Ґанді-Саґар

Дата:
13 квітня 2025
Джерело:
Image
Маленьке пухнасте дитинча з плямистою шерстю сидить поруч з іншими подібними тваринами. Одне з них тримає в роті зелений стебель трави. Тло розмите, присутні коричневі й зелені відтінки. Внизу ліворуч червоний логотип з білими літерами TOI.
Content

Після тривалого очікування двох гепардів із Національного парку Куно в окрузі Шеопур штату Мадг'я-Прадеш переселять до Заповідника Ґанді-Саґар в окрузі Мандсаур.

Як повідомляють надійні джерела, найімовірніше, переселять тварин, які зараз утримуються у вольєрах. Водночас занепокоєння викликає сильна спека та нестача корму в Ґанді-Саґарі. Відповідальні посадовці не прокоментували це питання, однак, за інформацією джерел, триває активна підготовка, й на першому етапі до Ґанді-Саґару привезуть двох гепардів.

Триває підготовка Заповідника Ґанді-Саґар до прибуття гепардів. Лісове управління штату Мадг'я-Прадеш переселяє до заповідника аксисів (чіталів), щоб забезпечити достатню кількість здобичі для хижаків.

Приблизно 500 аксисів уже привезли з Національного парку Канха, очікують на прибуття нових оленів з інших регіонів, зокрема зі Шаджапура. Планують випустити загалом 1400 копитних, зокрема аксисів та гарн, на територію заповідника, щоб забезпечити достатню кормову базу для гепардів.

Мета проєкту — сформувати метапопуляцію з 60–70 гепардів на території Куно — Ґанді-Саґар упродовж наступних 25 років. Хоча переселення гепардів до Ґанді-Саґару є важливим кроком, представники влади визнають, що для підготовки заповідника до поселення нових мешканців потрібна ще чимала робота.

Серйозну проблему становить нестача кормової бази в Ґанді-Саґарі. До переселення гепардів потрібно завезти близько 5000 копитних для збільшення кількості потенційної здобичі на території площею 368,62 кв. км (187,12 кв. км в окрузі Мандсаур та 181,5 кв. км у окрузі Німуч).

Деякі урядовці висловлюють занепокоєння через ділянку вольєра без огорожі площею 64 кв. км, де заплава річки Чамбал слугує «природним бар'єром».

Додаткова проблема — наявність близько 20 леопардів на території запланованого вольєра площею 64 кв. км (для порівняння, у вольєрі Національного парку Куно площею 6 кв. км їх було лише шість), що ускладнює реалізацію Проєкту «Гепард». Куно безпечніший, оскільки це природоохоронна територія. Автомагістраль і населені пункти прилягають безпосередньо до меж заповідника Ґанді-Саґар. Утім, близько 17 леопардів уже вивезли з території Заповідника Ґанді-Саґар, щоб звільнити місце для гепардів; троє з них згодом загинули на новому місці через територіальні конфлікти.

Як зазначено в Плані дій Проєкту «Гепард», Заповідник Ґанді-Саґар, що складається з луків, савани, рідколісся та прирічкових ярів, є ідеальним місцем для повернення гепардів. У Плані дій також рекомендовано запровадити спільне управління із сусіднім штатом Раджастхан (округ Читторгарх та заповідник Бхаїнсрорґарх) і долучити територіальні підрозділи Мандсаур та Німуч як буферні зони, що створить придатну для гепардів територію площею 2000 кв. км.

Заповідник Ґанді-Саґар розділяє річка Чамбал майже навпіл. Разом із прилеглими територіальними підрозділами Німуч та Мандсаур, а також заповідником Бхаїнсрорґарх і територіальним підрозділом Читторгарх (Раджастхан), формується більший ареал для гепардів площею близько 2000 кв. км. Фахівці провели обстеження маршрутами загальною довжиною 111 км, щоб визначити поширення та щільність популяцій потенційної здобичі.

У звіті також зазначено, що в середньому родина чи коаліція гепардів полюватиме на здобич кожні 3–4 дні. Враховуючи коефіцієнт розмноження копитних (1,33), для однієї родини чи коаліції гепардів потрібна популяція чисельністю близько 350 копитних.

Спочатку повернення гепардів до Ґанді-Саґару планували завершити до кінця 2021 року.