Популяція левів у парку Крюґера скорочується на півночі

Спостереження в Національному парку Крюґера часто свідчать про те, що в південній частині парку умови для спостереження за левами кращі, ніж у північній. Найкраще спостерігати за левами в Крюґері можна в регіоні Сатара-Скукуза. Але чи це лише питання рельєфу, щільності популяції левів, розташування доріг або просто везіння? Чи це відображає меншу кількість левів у північних районах Крюґера? Нещодавнє дослідження, яке провів Фонд захисту зникаючих видів (Endangered Wildlife Trust, EWT), дозволило по-новому оцінити стан популяції левів у північній частині Національного парку Крюґера. Оскільки природоохоронці намагаються зрозуміти проблеми, з якими стикаються ці верхівкові хижаки, результати дослідження вказують на важливі тенденції, які можуть вплинути на майбутні природоохоронні стратегії.

Велика транскордонна природоохоронна територія Лімпопо (GLTFCA), що охоплює Національний парк Крюґера в Південній Африці та Національний парк Лімпопо в Мозамбіку, відома як одне з десяти останніх ключових оселищ левів в Африці. Однак нещодавнє дослідження левів, проведене Фондом (EWT), виявило тривожні дані щодо левів GLTFCA. Дослідження проводили в північному регіоні Крюґера Нксанацені, який включає ділянки Пафурі, Влактеплаас, Пунда-Марія, Шанґоні, Вудлендс та Шинґведзі — територію площею 5162 км². Дослідження, проведене спільно з Південноафриканськими національними парками (South African National Parks, SANParks), свідчить про ймовірне скорочення популяції левів у цьому районі на 63% за 18 років між останніми обліками.

Попередні дослідження левів давали різні оцінки чисельності популяції. У 2005 році під час акустичного обліку з приваблюванням чисельність популяції оцінили у 283 особини. Через три роки під час дослідження з меншою вибіркою популяцію оцінили приблизно в 75 левів. У 2015 році було повторено оригінальне дослідження 2005 року, за результатами якого популяцію оцінили у 119 левів. А потім оцінка 2023 року показала, що чисельність популяції становить 122 особини. За останнім підрахунком EWT, близьким до результатів двох останніх досліджень, популяція оцінюється приблизно в 105 левів. Однак тривожить те, що останні цифри є найнижчими із зафіксованих за останні 10 років. Дослідження показало, що щільність популяції левів найнижча в районах Пафурі та Пунда-Марія. Вважається, що на цих територіях спостерігається поширене браконьєрство з використанням пасток-петель для вилову диких тварин на м'ясо. Тут леви також випадково потрапляли в петлі, встановлені для інших диких тварин, а деяких також отруювали заради частин їхнього тіла.

Крім того, дані свідчать, що близькість до води значно впливає на щільність популяції левів на цій території. Найвища щільність левів спостерігалася в районах поблизу джерел води. Хоча леви безпосередньо не залежать від постійних джерел води (їм не потрібно пити щодня, і вони отримують частину необхідної вологи зі здобичі), їхня основна здобич залежить від доступу до води. Закриття штучних водопоїв у Крюґері могло вплинути на чисельність і щільність левів у цьому напівсухому північному регіоні Нксанацені. Щільність популяції левів значно нижча в північних регіонах Крюґера, що було виявлено в ході дослідження.

Важливо зазначити, що технології та методи охорони природи значно вдосконалилися за останні кілька років, як і методи досліджень. У попередніх дослідженнях застосовували методику, відому як акустичний облік із приваблюванням, коли записи криків пораненого буйвола, що відтворювалися через динаміки, приваблювали левів до заздалегідь обраних місць на відстані щонайменше 8-12 км одне від одного. Але цей метод мав обмеження, зокрема ризик подвійного підрахунку особин та неможливість використання за поганої погоди.

Розуміння кількості левів, що живуть у дикій природі Африки, — це не просто науковий інтерес, а вирішальний крок до забезпечення їхнього виживання. Природоохоронці давно стикалися з проблемою точної оцінки популяцій левів. Але інший підхід до обліку левів за візерунками на вібрисах — спосіб ідентифікації, подібний до того, як ми використовуємо відбитки пальців людини, — допомагає планувати заходи зі збереження популяції левів у природоохоронних зонах.

Під час дослідження науковці використовували фотопастки та власні фотографії для збору даних про левів. Ці методи дозволили їм отримати високоякісні знімки левів для ідентифікації окремих тварин на основі їхніх унікальних візерунків на вібрисах. Потім вони створювали реєстр особин, щоб визначити, чи ідентифікували вони тих самих левів у різних районах. Левів Крюґера розпізнавали за візерунками плям на вібрисах.

«Після того як ми порівняли ідентифікованих левів з тими, що вже були в реєстрі особин, ми могли визначити, чи це нові леви, чи їх потрібно зареєструвати як дублікати. Найкращий варіант — якомога частіше повторно фіксувати тих самих левів у районі і не знаходити нових левів протягом кількох тижнів», — пояснив Марнус Рудбол, керівник проєкту в регіоні Лоувельд у межах Програми збереження хижаків Фонду (EWT).

Дослідники також не враховували в підрахунку левенят віком до одного року, оскільки ця вікова група має високий рівень смертності. Левенят віком до одного року не враховували. «Багато природних чинників впливають на смертність молодих левів, як-от напади самців левів, сутички за здобич, змії, гієни тощо. Коли їм виповнюється рік, ми можемо впевнено стверджувати, що у них вищі шанси на виживання», — каже Рудбол.

Облік левів у великій заповідній території, як Крюґер, — завдання не з легких. Під час дослідження вчені проїхали 10 006 км і фотопастки працювали сумарно 2 684 доби. Але Рудбол пояснює, що повторно фіксувати тих самих левів було складно. «Леви на півночі часто лякливі через, наприклад, малу кількість туристів на півночі Національного парку Крюґера та меншу кількість доріг, де вони зустрічаються з туристами».

Крім того, ситуацію ускладнювали закриття доріг та поточні роботи з відновлення природного середовища, що ускладнювало доступ до певних районів. Потрібне було неабияке терпіння, оскільки отримати необхідні зображення обох боків морди окремого лева було непростим завданням.

Як зазначив керівник відділу комунікацій та маркетингу Національного парку Крюґера Айзек Фаала, подібні дослідження проводяться і на півдні парку. Однак, схоже, що популяція левів на півночі скорочується швидше. Щодо причин цього, він називає кілька можливих чинників. «Дослідження виявило різні можливі причини: доступність води, отруєння та ловля петлями, але не враховано величезну популяцію гієн у цьому районі. Також слід враховувати, що леви не зважають на кордони, встановлені людьми, і іноді опиняються в Зімбабве чи Мозамбіку», — каже Фаала.

Оскільки дані досліджень левів протягом багатьох років свідчать про скорочення їхньої чисельності в Африці, природоохоронці повинні визначити, як часто проводити ці дослідження в майбутньому. «Ми плануємо проводити ці дослідження щорічно або раз на два роки спільно із SANParks», — підтверджує Рудбол. Регулярніший моніторинг допоможе точніше відстежувати динаміку популяції та оцінювати ефективність стратегій збереження.

Мета — не лише визначити, скільки левів існує, а й зрозуміти, як вони поширені в різних ландшафтах і як їхні популяції пов'язані між собою. Природоохоронці наголошують, що без точних даних заходи — такі як створення екологічних коридорів для сполучення ізольованих популяцій — спираються на припущення, а не на наукові дані. Оскільки зміна клімату, втрата середовища існування та конфлікт між людиною та дикою природою продовжують загрожувати африканським левам, точний облік цих великих котів цілком може стати ключем до їхнього тривалого існування.

Як верхівкові хижаки, леви відіграють вирішальну роль у підтримці балансу екосистеми Крюґера. Їхнє скорочення матиме значні наслідки для біорізноманіття парку. Подальші дослідження, вдосконалені природоохоронні заходи та підвищення обізнаності забезпечать, щоб ці символічні великі коти й надалі населяли простори Крюґера для майбутніх поколінь.