- Image
-
- Content
-
Молодого ягуара на ім’я Таньї Вук спорядили радіопередавачем і випустили на території Національного парку Ель-Імпенетрабле в рамках програми охорони цього виду. Це вже третій самець, якого спорядили таким пристроєм у цьому парку.
Стеження за допомогою передавачів дає змогу збирати життєво важливі дані для збереження популяцій та протидії браконьєрству, а також сприяє мирному співіснуванню з місцевими громадами через просвітницькі ініціативи.
Самицю Міні з Національного парку Ібера найближчим часом переселять до Ель-Імпенетрабле для покращення генетичного різноманіття та відновлення популяції. Це стане першим у світі випадком переселення ягуара між вільними популяціями. Також це буде перший в Аргентині проєкт із переселення дикого ссавця з природного середовища.
Природоохоронці досліджують можливості об’єднання популяцій ягуарів в Аргентині, Парагваї, Бразилії та Болівії, що має покращити генетичне різноманіття й збільшити шанси на виживання виду в регіоні.
Від слідів до радіостеження
У 2022 році дослідники вперше виявили молодого самця ягуара в Заповіднику Формоса. Пізніше фотопастки зафіксували цього ж хижака в лісах за десятки кілометрів звідти — на території Національного парку Ель-Імпенетрабле в провінції Чако. Після місяців спостережень експертна група знайшла звіра, у грудні 2024 року йому ввели транквілізатор, закріпили передавач і випустили на волю. Так ягуара назвали Таньї Вук.
Ця подія стала черговою віхою у масштабній програмі Аргентини зі збереження ягуарів (Panthera onca), яку реалізують спільно Національний парк Ель-Імпенетрабле, Заповідник Формоса та Фонд відновлення дикої природи Аргентини за підтримки біологів і ветеринарів. Ці території разом із Національним парком Ібера входять до екорегіону Гран-Чако — другого за величиною лісового масиву Південної Америки після Амазонії, який залишається одним із найменш захищених.
За останні 40 років браконьєрство та руйнування природних оселищ призвели до катастрофічного скорочення популяцій тварин у регіоні. Але природоохоронці намагаються змінити цю тенденцію. Закріплення передавачів є важливим засобом: дані GPS допомагають визначати маршрути, запобігати конфліктам з людьми та захищати хижаків. Таньї Вук став третім самцем із GPS-передавачем у Ель-Імпенетрабле, де зараз спостерігають за п’ятьма ягуарами, включаючи двох самиць, випущених у 2024 році.
Технології на захисті хижаків
Дані з передавача Таньї Вука показують, що він полює вздовж річки Бермехо та заходить на територію провінції Формоса — обидва регіони постраждали від незаконного рибальства та браконьєрства. Коли ягуар виходить за межі парку, дослідники сповіщають місцевих землевласників, пояснюють важливість збереження виду та пропонують компенсації за втрату худоби. У деяких випадках науковці навіть розташовують табори поблизу небезпечних зон, де загроза для хижаків особливо висока.
«Кожен ягуар — це своєрідна пересувна заповідна зона. Заборонено турбувати ягуара й втручатися в його життя», — наголошує Гільєрмо Діас Корнехо, член ради Національної адміністрації парків Аргентини.
Передавачі також ускладнюють роботу браконьєрам: загибель позначеної тварини миттєво привертає увагу засобів масової інформації. «Якщо гине ягуар з передавачем — це викликає значний резонанс у медіа. Без передавача — інцидент залишається непоміченим», — пояснює Себастьян Ді Мартіно, директор з охорони природи Фонду відновлення дикої природи Аргентини.
Генетичне підсилення
Окрім відстеження, природоохоронці й зосереджуються на відновленні генетичного різноманіття. Найближчим часом до Ель-Імпенетрабле переселять самицю Міні з популяції Ібери.
«Нам потрібно не лише покращити генетичне різноманіття, а й стимулювати відтворення. Найефективніший шлях зараз — збільшення кількості самиць», — зазначає біолог Херардо Серон.
Міні стане першим у світі ягуаром, переселеним між вільними популяціями. Для Аргентини це також перший випадок переселення тварини з дикої природи серед ссавців, птахів чи плазунів. Для процесу потрібні були спеціальні дозволи від національних органів влади, оскільки раніше такі операції не проводилися.
«Ми намагаємося імітувати природні міграції, які відбувалися б за наявності екологічних коридорів між популяціями», — пояснює Корнехо.
Мрія про коридор
Природоохоронці прагнуть створити безпечні шляхи сполучення між популяціями ягуарів в Аргентині, Парагваї, Бразилії та Болівії. Це дозволить об’єднати ізольовані групи, що потерпають від інбридингу.
Історично ареал ягуарів в Аргентині скоротився на 95% за останні 150 років. Сьогодні в країні залишилося лише близько 200 особин. «Ми маємо ізольовані популяції, подібні до островів. Їм потрібні зв’язки з іншими групами», — наголошує Ді Мартіно.
Для реалізації цього масштабного плану потрібна буде міжнародна співпраця та робота з місцевими громадами. Досвід Ібери довів, що відновлення природи може стати рушієм економіки: колишні пустельні території завдяки туризму перетворилися на квітучі регіони.
«Якщо керувати охоронними територіями ефективно, вони можуть стати джерелом тварин для відтворення видів в інших регіонах», — підсумовує Ді Мартіно.
