Як руда рись захищає людей від хвороб: дослідження у подкасті Mongabay

«Руда рись допомагає захистити людей від хвороб», – розповіла Зара Макдональд, засновниця американської природоохоронної організації Фонд збереження котячих (Felidae Conservation Fund), у щотижневому подкасті «Mongabay Newscast» у лютому. Розмову провів ведучий Майк Діджироламо.

Сьогодні руда рись (Lynx rufus) – найпоширеніший дрібний представник родини котячих у Північній Америці. На початку ХХ століття її популяція опинилася на межі зникнення, однак до 2011 року кількість цих тварин у США зросла до 3,5 мільйона особин, зазначив Діджироламо.

Макдональд називає цих тварин «важливими для підтримки здоров’я екосистеми», оскільки вони виконують суттєву екологічну функцію, регулюючи чисельність гризунів, єнотів та кроликів – носіїв хвороб через паразитів, бактерій або вірусів. Наприклад, завдяки полюванню на білоногих мишівок (Peromyscus leucopus) – основних носіїв бактерії Borrelia burgdorferi, збудника хвороби Лайма, яку передають кліщі, руда рись допомагає зменшити поширення цієї хвороби.

«Полюючи на гризунів, вони безпосередньо зменшують кількість кліщів», – пояснила Макдональд. «Для багатьох патогенів руда рись є тупиковим хазяїном, тому не може ефективно їх поширювати».

Хоча чисельність виду в США зросла, Макдональд вважає її стабілізованою, але не відновленою до історичного рівня. У Каліфорнії заборона полювання сприяла зростанню, проте екологи занепокоєні можливістю відновлення полювання на цих тварин.

«Руда рись настільки корисна для екосистеми, що людям варто це усвідомити», – наголосила вона.

Зоологиня підкреслила, що ці середні хижаки майже не становлять небезпеки для людей, оскільки уникають контактів навіть у міських умовах: «Навколо хижаків часто формуються міфи, й руда рись – не виняток».

Однак розширення людської діяльності в їхні ареали впливає на здоров’я виду. Якщо з одного боку руда рись знижує ймовірність виникнення хвороб, то з іншого – сама страждає від хвороб, зокрема через контакти з домашніми тваринами.

«Ми досліджуємо токсоплазмоз», – розповіла представниця Фонду збереження котячих. «Ця хвороба підвищує рівень дофаміну, змінюючи поведінку заражених. Для диких котячих це збільшує ймовірність небезпечних дій, наприклад, полювання на домашніх тварин або потрапляння до міст».

Фонд започаткував пілотний проєкт «Дослідження стану здоров’я диких котячих» (Wild Felid Health Research Project), де використовують нешкідливі методи: фотопастки, дослідження зразків посліду та шерсті для збору базових даних про стан здоров’я видів, зокрема рудої рисі.

Детальніше – в епізоді «Як руда рись покращує стан здоров’я людей та екосистем».