- Image
-
- Content
-
Масштабне дослідження в префектурі Нагчу Тибетського автономного району виявило 126 особин снігових барсів, що підкреслює важливість цього регіону як ключового ареалу виду на Тибетському нагір’ї.
Протягом трьох років 217 інфрачервоних камер у Нагчу зафіксували 2538 знімків снігових барсів, ідентифікувавши 126 особин, зокрема 12 дитинчат.
Дослідження також зареєструвало 37 інших видів, що охороняються на національному рівні, серед яких золотий кіт, червоний горал і куон, що свідчить про багатство біорізноманіття регіону.
«Ці дані відображають повний цикл досліджень з 2021 по 2024 рік. Хоча ми провели попередній аналіз, спостереження триває для створення довгострокової системи моніторингу змін популяції снігових барсів», – заявив Чжао Сян, директор Центру охорони природи «Шаньшуй», китайської неурядової організації, яка спеціалізується на охороні видів та екосистем.
Сніговий барс, відомий як «король снігових гір», має у Китаї статус виду першої категорії національної охорони та класифікується Міжнародним союзом охорони природи (МСОП) як вразливий.
Дослідження, проведене управлінням лісового господарства та луків Нагчу спільно з Центром «Шаньшуй», охопило 11 районів і повітів, забезпечивши репрезентативну вибірку для всього регіону.
«Нагчу – величезна територія, тому ми обирали ділянки спостереження в кожному районі та повіті, щоб отримати комплексне уявлення про розподіл снігових барсів», – пояснив Чжао.
Він зазначив, що ключові райони, такі як повіти Шаньза, Німа та Драчен, мають стабільні популяції снігових барсів.
Ареали, розташовані на висоті від 4000 до 5200 метрів над рівнем моря, створюють ідеальні умови для цих тварин.
«Стратегічне розташування Нагчу, що з’єднує Гімалаї з регіоном Санцзян’юань на півночі – іншим важливим ареалом барсів – робить його життєво важливим коридором для виду. Збереження здоров’я та цілісності цієї популяції є надзвичайно важливим для збереження генетичного різноманіття між популяціями цих ландшафтів», – наголосив Чжао.
Дослідження також виявило, що Нагчу є місцем проживання щонайменше шести видів першої категорії національної охорони в Китаї, зокрема тибетського дикого осла та кабарги, а також 13 видів другої категорії, таких як китайська сарна та тибетський дзерен. Тибетські дикі осли та дзерени є типовими представниками фауни Тибетського нагір’я.
Проєкт, здійснений за підтримки місцевої влади, громад та наукових установ, свідчить про зростання обізнаності та прихильності до збереження снігових барсів у Китаї.
«Порівняно з глобальними зусиллями, китайський підхід до дослідження та захисту снігових барсів стає дедалі активнішим і ефективнішим», – заявив Чжао.
Крім того, Центр разом з іншими установами, зокрема Пекінським університетом, провів оцінку популяції в регіоні Санцзян’юань. За даними агентства «Сіньхуа», на приблизно 360 000 км² Тибетського нагір’я мешкає близько 1002 особини снігових барсів.
Дослідження, засноване на даних інфрачервоних камер із 12 ділянок спостереження за період 2015–2021 років, є першою масштабною оцінкою популяції снігових барсів у Китаї та найбільшим дослідженням такого типу у світі, повідомляє «Сіньхуа».
Результати опубліковані 11 січня в міжнародному журналі Biodiversity and Conservation.
На Китай припадає близько 60% світового ареалу снігових барсів. Регіон Санцзян’юань є однією з найщільніших зон проживання цього виду як у країні, так і в усьому світі.