Відновлення популяції іберійської рисі в Іспанії під загрозою через тиск мисливців і фермерів

Ще минулого року це вважали успішним прикладом природоохоронної діяльності: іберійська рись, яка перебувала на межі зникнення, відновила свою популяцію завдяки двадцятирічним зусиллям із її збереження.

Однак тепер цей прогрес опинився під загрозою, оскільки кілька регіональних урядів Іспанії піддалися тиску фермерів і мисливців, які виступають проти повернення рисі в дику природу.

Противники повернення рисі стверджують, що цей хижак загрожує худобі та полює на кролів і куріпок. Їхні аргументи вже призвели до ухвалення рішень, які можуть звести нанівець зусилля, що допомогли збільшити чисельність рисі до приблизно 2000 особин в Іспанії та Португалії.

Як зазначає Рамон Перес де Аяла з WWF, часто рись стає жертвою не серйозних заперечень, а політичних суперечок, які не мають до неї жодного стосунку. Зокрема, у цьому процесі бере активну участь ультраправа партія Vox, яка заявляє, що захищає права фермерів.

Політичний тиск і спротив

В Арагоні опір програмі відновлення рисі очолив тодішній міністр сільського господарства Анхель Сампер, член партії Vox. Він стверджував, що ці хижаки нападають на овець. Однак Перес де Аяла, провідний іспанський експерт із рисі, заперечує ці твердження, наголошуючи, що напади на худобу практично не трапляються.

Хорхе Валеро, керівник департаменту полювання та рибальства уряду Арагону, також представник Vox, виступив проти повернення рисі, заявивши: «Неправильно повертати їх лише тому, що вони тут жили 20 чи 100 років тому. Це виглядає так, ніби ми відтворюємо 'Парк Юрського періоду'».

Минулого літа партія Vox вийшла з уряду Арагону на тлі звинувачень у тому, що Валеро та ще один міністр виправдовували диктатуру Франсіско Франко.

Але не лише в Арагоні іспанська рись стикається з опором. Минулого місяця уряд Каталонії погодився на вимоги фермерської асоціації Revolta Pagesa («Селянське повстання») заблокувати випуск у дику природу вовків, ведмедів і рисей, незважаючи на надмірну чисельність кролів у багатьох районах регіону. Перес де Аяла зазначає, що кролі становлять 90% раціону рисі.

План передбачав випуск рисей у південно-західних районах Ногера та Гаррігес, де популяція кролів значно зросла. Однак уряд Каталонії віддав перевагу варіанту, запропонованому фермерами, – знищенню кролів за допомогою фосфіду алюмінію.

Опір у різних регіонах

Хоча в більшій частині Кастилії і Леона повернення рисі було сприйняте позитивно, місцева влада в районі Самори та річки Дуеро менш прихильна до цієї ініціативи.

«Мисливці не хочуть їх, як і фермери», – заявив Хосе Мартін, мер міста Альмарас-де-Дуеро від консервативної Народної партії. «Кажуть, що це привабить більше туристів, але це не варте того впливу, який це матиме на наш спосіб життя».

Перес де Аяла наголошує, що рись часто стає заручником політичних суперечок. «Іноді це відбувається тому, що місцева влада намагається чинити тиск на уряд із питань, які не мають жодного стосунку до рисі, або через внутрішньополітичні конфлікти», – пояснює він.

Багато опонентів програми відновлення рисі представляють мисливське лобі. Цю думку підтримав і державний секретар Іспанії з питань довкілля Уго Моран Фернандес, який у понеділок написав у соцмережі X: «Якщо певні види зникнуть, більше не буде на кого перекладати відповідальність за занепад полювання чи тваринництва».

Відновлення популяції під загрозою

Двадцять п’ять років тому іберійська рись (Lynx pardinus) перебувала на межі зникнення, оскільки її, як і вовків, класифікували як шкідника. Завдяки зусиллям коаліції, до якої входили ЄС, регіональні та національні уряди Іспанії та Португалії, природоохоронні організації та місцеві громади, минулого року статус рисі було змінено з «вимираючого» на «вразливий».

Минулого тижня міністерка довкілля Сара Аагесен особисто стежила за випуском двох самок рисі в регіоні Мурсія на південному сході Іспанії, довівши загальну чисельність популяції в цьому регіоні до 20 особин.

Проте, попри ці успіхи, майбутнє іберійської рисі залишається невизначеним через політичний тиск і спротив з боку мисливців і фермерів.