Активісти попереджають про зростаючі загрози для дикої природи Малайзії

Світ відзначає Всесвітній день дикої природи, а тим часом малайзійські активісти та природоохоронці б’ють на сполох через зникнення видів, які перебувають під загрозою вимирання.

Ці види опинилися на межі зникнення через знищення середовища існування, браконьєрство та зміну клімату, що ставить під загрозу їхнє майбутнє. Експерти наголошують на нагальній необхідності захисту біорізноманіття Малайзії – від джунглів Півострівної Малайзії до тропічних лісів Сабаху та Сараваку, які є домівкою для багатьох видів дикої природи.

За словами доктора Джейсона Хона, заступника директора WWF-Малайзія з питань охорони природи в Сараваку, малайський тигр перебуває на межі зникнення – у дикій природі залишилося менше ніж 150 особин.

Браконьєрство залишається найбільшою загрозою для цих величних тварин.

«Майбутнє цих тварин залежить від боротьби з браконьєрством, збереження середовища існування та посилення контролю. Хоча урядові ініціативи вже дали певні результати, попереду ще багато роботи. Співпраця між владою, неурядовими організаціями та місцевими громадами є надзвичайно важливою», – зазначив він.

Керівник Програми збереження тигрів WWF-Малайзія Азлан Мохамед повідомив, що організація тісно співпрацює з місцевими правоохоронними органами та корінними громадами для моніторингу популяції тигрів.

«Такі заходи, як посилена охорона, збільшення патрулювання та формування екологічних коридорів, є життєво важливими для виживання цього виду», – сказав він.

Азлан також закликав до збільшення фінансування та підтримки Національної групи з охорони тигрів, яка очолює зусилля з їхнього збереження.

«Нам потрібно більше ресурсів для навчання та розгортання рейнджерів. Браконьєрство залишається серйозною загрозою, і без належного моніторингу ми ризикуємо втратити цих величних тварин», – наголосив він.

Під загрозою не лише тигри

На межі зникнення перебувають не лише малайські тигри, а й інші види, зокрема малайський тапір.

За даними WWF-Малайзія, у природі залишилося лише від 1 300 до 1 700 малайських тапірів, а з 2020 року по березень 2024 року було зафіксовано 112 випадків їх загибелі внаслідок дорожньо-транспортних пригод.

Останні дослідження також свідчать, що популяція борнейських слонів скоротилася до приблизно 1 000 особин, з яких лише 400 є дорослими, здатними до розмноження.

Ще гірша ситуація у рафлезієвого лангура – у дикій природі залишилося менше ніж 250 дорослих особин.

Всесвітній день дикої природи, який щороку відзначається 3 березня, привертає увагу до важливості збереження зникаючих видів та їхніх природних середовищ існування.

Старший польовий біолог Програми WWF-Малайзія в Сараваку Лукманн Хакім Ален зазначив, що джунглі Сараваку є прихистком для критично зникаючих видів, таких як борнейський орангутан і шоломоносний калао.

«Хоча природоохоронні заходи дали певні результати, незаконна вирубка лісів і перетворення земель на сільськогосподарські угіддя залишаються постійними загрозами», – сказав він.

Він закликав до суворіших покарань для незаконних лісорубів і торговців дикими тваринами, а також до створення кращих стимулів для місцевих громад, щоб вони підтримували зусилля із збереження природи.

Виклики у Сабасі та міських районах

У Сабасі, де вирубка лісів і конфлікти між людьми та дикою природою продовжують загрожувати багатьом видам, менеджерка Програми WWF-Малайзія з ландшафтного планування та захисту дикої природи Шерон Кох закликала до покращеного управління землями.

«Фрагментація лісів через розширення плантацій ізолює такі види, як борнейський слон і суматранський димчастий леопард. Ми підтримуємо збереження природних зв’язків між ландшафтами, щоб дикі тварини могли безпечно мігрувати між середовищами існування», – зазначила вона, наголосивши на важливості залучення громад і відповідальності бізнесу.

Тим часом старший викладач з управління дикою природою Університету Путра Малайзія доктор Тенгку Ріналфі Путра Тенгку Азізан зазначив, що урбанізація змушує такі види, як макаки довгохвості, слони та дикі кабани, проникати в населені райони.

«Покращене міське планування із буферними зонами та екологічними коридорами є необхідним, щоб дикі тварини мали доступ до природних ресурсів, не заходячи на території, заселені людьми», – сказав він.

Він також додав, що зміна клімату впливає на поведінку дикої природи, змушуючи великих ссавців і приматів змінювати свої харчові звички через нестабільність у доступності їжі та непередбачувані погодні умови.

«Якщо ми прагнемо справжнього співіснування, ми повинні інтегрувати збереження дикої природи в міське планування, а не розглядати його як другорядне питання», – підсумував він.