Усе своє життя я мав слабкість до фольклору та історій про привидів. Є щось особливе в тих оповідках, що змушують замислитися, — у тих, які розповідають біля багаття, коли ліхтарик заледве вихоплює з темряви обличчя оповідача. Зустрічі зі сніговою людиною, контакти з прибульцями, вампус-кіт. Ви знаєте, про що йдеться. Та найкращі з них — це історії, які начебто й справді могли статися.
Зустрічі, з...
